Помилка
  • JFolder::files: Шлях не є текою. Шлях: /hsphere/local/home/resident80/bukcentre.cv.ua/images/2017/December/7
Повідомлення
  • There was a problem rendering your image gallery. Please make sure that the folder you are using in the Simple Image Gallery PRO plugin tags exists and contains valid image files. The plugin could not locate the folder: images/2017/December/7

Новини

На Андрея ворожили на судженого, на Катерини – на долю, а на Святвечір – на врожай

  На Андрея ворожили на судженого, на Катерини – на долю,  а на Святвечір – на врожайПро традиційні вірування українців і відображення їх у літературі говорили в Учбово-методичному центрі культури Буковини. Організатори назвали захід вечором-містерією. Адже, справді, чимало традицій, які наш народ шанує, а особливо у зимовий період, сповнені загадок, а подекуди і містерії. Деякі обряди навіть етнографи не беруться коментувати, скажімо окремі ритуали, які дівчата проводять у ніч перед святом Андрія…

 Методисти центру - кандидати філологічних наук Іванна Стеф'юк та Ольга Меленчук повели усіх присутніх у світ таємних вірувань та познайомили із літературними творами, де цей світ знайшов відображення.

       - З давніх-давен, два місяці - грудень та липень, вважалися наймістичнішими, - розповіла Іванна Стеф’юк. – А все тому, що на ці місяці припадало сонцестояння – і не більше. А загалом грудень – це ціла палітра свят, які мають свої традиції, з якими варто знайомитися як дуже близько, так і дуже обережно… То що ж таке ворожіння? Звичай, практики чи спосіб вплинути на долю? Якщо ворожіння на Андрія (чи Андрея) – це такі дівочі, можна сказати, підліткові забави, то на свято Катерини вже ворожить жінка, ворожить, чи буде щасливою. Вона заносить до хати гілочку вишні та чекає чи та розцвіте, і, відповідно, чи господиня дому буде щасливою цього року чи ні. У цей день категорично заборонялося бажати комусь щось зле, а тим більше ворожити на це.

 З андріївськими ворожіннями учасники вечора ближче познайомилися завдяки спеціально підготовленому фільму про цей обряд: кусання калити, кидання вареників… Опісля методист детально пояснила:

 - Можна сказати, усі обряди, які дівчатка-підлітки проводять на Андрея, це такі свого роду жарти із долею. Коли її, свою долю, дівчатка, довіряють коту, котрий з’їсть її вареник чи ні. Окремо у цьому ряду стоять різного рожу викликання судженого, наприклад, за допомогою дзеркал… Але це вже група магічних практик, які не коментуватиму, аби їх не пропагувати. На Андрея ще була дуже популярною гра у качура. Коли в обіг ввійшли залізні монети, виникла ця гра. Хлопці та дівчата сідали за стіл і пускали монети по столі. У кого монети зіштовхувалися, вважалося, що ці люди цього року будуть у парі. Це була традиційна гра андріївських вечорниць.

        Які саме предмети були популярними під час Андріївських ворожінь можна було побачити наочно: яйце, горіхи, свічка… Незважаючи на те, що і свято Андрія, і свято Катерини – християнські, все ж вони мають, як не дивно, ось такі нехристиянські традиції, які українці досі бережуть. І, звісно, вони не могли не відобразитися в нашій літературі. Методист УМЦКБ Ольга Меленчук, зауважила, що на цю тему можна захищати цілі дисертації. Вона ж підготувала лише короткий екскурс сторінками творів, сповнених цих таємних вірувань:

      - Ворожіння знайшло своє відображення як у давній літературі(«Слово о полку Ігоревім», «Повчання Володимира Мономаха»), так і в новітній українській літературі, яскравий приклад – «Енеїда» Котляревського. Згодом ця тема не оминула поетів –романтиків Левка Боровиковського, Миколи Костомарова… А ще потім Маркіяна Шашкевича, Григорія Квітку-Основ’яненка, і звісно, Тараса Шевченка. Адже весь «Кобзар» буквально пронизаний концептом долі. У ХІХ століття магічні традиції ми бачимо у творах Марка Вовчка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського (згадаймо «Тіні забутих предків»). Звісно, найяскравіше тема ворожіння проглядається в Котляревського та Квітки-Основ’яненка. В «Енеїді», коли Еней потрапляє у пекло, там відбуваються цілі вечорниці, Котляревський пише: «Я ворожбу такую знаю, Хоть що, по правді одгадаю, І вже ніколи не збрешу». А в «Конотопській відьмі» чого вартує епізод, коли топлять всіх жінок, шукаючи серед них відьму.

 Звісно, на вечорі-містерії, не обійшлося і без сновидінь. Дослідниця містики, ворожіння та сновидінь у літературі, зауважила, що сновидіння як окремий образ найбільше постає у баладі Левка Боровиковського «Маруся». Іванна Стеф’юк ж розповіла, як українці могли впливати на … власні сновидіння, як їх трактували. Зокрема, їх можна, так би мовити, запрограмовувати, коли зосереджуватися саме на тому, що людина хотіла, аби воно їй приснилося. Але для цього потрібно було звечора заснути, а згодом пробудитися.

 Незважаючи на те, що січень розпочнеться ще не скоро, але фахівці наголосили, що і цей місяць, насичений такою палітрою християнських свят, має дуже багато і народних традицій. І також – ворожінь. Наприклад, на Святий вечір.

 - Якщо на Андрея ворожили на судженого, на Катерини – на щастя, то на Святвечір – на врожай,- зауважила Іванна Стеф’юк. – Ворожили, як правило, господар і господиня. Вони підкидали ложку каші (куті) до стелі. І чим більше куті залишиться на стелі, тим врожайнішим буде рік. А ще це символізувало дуже буденну річ: що господині буде більше роботи - прибирати, відчищаючи стелю від куті…

{gallery}2017/December/7{/gallery}