«Читаємо» орнаменти буковинської сорочки», -таку тему для обговорення зініціювали учасники виставок «Вишиваний дивотвір» на старті підготовки до наступної, шістнадцятої експозиції. Її лейтмотив - буковинська сорочка і, відповідно, новий проект, який логічно продовжує попередній - «Вишиті сторінки альбому Е.Кольбенгаєра» «Взори вишивок домашнього промислу на Буковині». Цей колективний мистецький доробок зареєстровано у Книзі рекордів України як «Найбільший вишитий літопис традиційного орнаментального мистецтва Буковини» у категорії »Мистецтво, розміри, вперше».
І ось - творча лабораторія директора УМЦКБ, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка в Учбово-методичному центрі Буковини. На прикладі особистої колекції буковинських сорочок та експонатів майстерні-світлиці народних ремесел та декоративного мистецтва УМЦКБ пан Шкрібляк розповів про буковинську сорочку в кількох контекстах. По-перше–загальноукраїнському, по-друге - семантичному (оберегові елементи й смислова структура побудови сорочкових орнаментів, колірна гама сорочкових узорів регіону), а по-третє – розповів про взаємовпливи і трансформації традиційного вишивального мистецтва краю.
Усі присутні детально конспектували розповідь, адже мають серйозні наміри взяти участь у новому проекті. Мова йде не тільки про постійних учасників «Вишиваного дивотвору», а й про нових, бо у творчій лабораторії взяли участь учителі естетичного й трудового навчання, методисти районних відділів освіти Чернівців і районів області та, навіть, заступник керівника апарату Чернівецької облдержадміністрації Олександр Шкурідін, який щиро опікується народним мистецтвом.
Надихало не тільки почуте, а й побачене. Особливо викликало захоплення, коли серед експонатів барвистої колекції той чи інший учасник знаходив такі ж сорочки, які носили мама чи бабуся. «Ось ця – з Жучки! В такій на фото моя мама!» - зраділа директор рукодільної мережі «Санта», організатор виставок Одарка Кучерява. Тому немає сумнівів, яку саме сорочку вона вишиватиме до наступного «Вишиваного дивотвору». Майстриня Анна Бугай також вирішила вишивати «своє рідне» - з Путильського району, де й народилася. Заслужений майстер народної творчості Михайло Покиданець розповів, що презентуватиме чоловічі сорочки з буковинським орнаментом. Майстриня Олена Ясінська зачарована кроєм і шиттям Подністровського регіону, Павліна Жоріна - орнаментами Садгори, Оксана Микитюк – життєрадісними барвами вишивок Передгір’я. Авторці статті особисто припала до душі лаконічна й виразна «синьоока» сорочка Глибоцького району. Усі учасники отримали наснагу та імпульс до творчості й праці. Розуміємо, копіткої, але такої приємної!
Олена ЧАЙКА
{gallery}2017/November/42{/gallery}