Новини

Фракійська традиція, що збереглася на Буковині

26 вересня в учбово-методичному центрі культури Буковини презентували елемент нематеріальної культурної спадщини - обряд на викликання дощу "Ховання ляльки".

Враховуючи, що йдеться про один з найдавніших обрядів світу, який у процесі розвитку увібрав у себе риси різних релігійних світоглядів, у спеціальному презентаційному відео вміщені лише фрагменти ритуального алгоритму.

Фахівці Центру здійснили декілька етнографічних експедицій у різні райони Буковини, на основі чого зняли два інформативні ролики-екскурси, а також детально описали обряд ховання ляльки-дощовиці, дослідивши при цьому його фракійські витоки.

Під різними назвами і в різних варіантах цей обряд зафіксований у понад 20-ти селах Чернівецької області і є одними із найдавніших обрядів світу. На перший погляд цей обряд дещо шокує, адже у ньому зображується похорон «дощової ляльки», проте це відображає архаїчні уявлення людини про зв′язок з потойбіччям, про душу, про спілкування з божеством і дійсністю загалом.

«Передусім ми розглядаємо «ховання ляльки» як унікальний обряд-довгожитель, який, як палімпсест, нашарував світогляди різних тисячоліть і доволі добре зберігся у Чернівецькій області. Немає відомостей про наявність даного обряду лише в Вижницькому, Путильському та Кіцманському районах, у всіх інших він або активно відтворюється, або ж функціонував донедавна. Схожі обряди присутні у віруваннях не лише українців, але й румунів, болгар, албанців, сербів та хорватів – тобто у народів-спадкоємців фракійської традиції», - розповідає завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури Буковини Іванна Стеф′юк.

Основою для зйомок та дослідження елемента стали традиції сіл Шебутинці Сокирянського та Керстенці Хотинського районів. Начальник відділу з питань охорони культурної спадщини, національностей та релігії управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації Віктор Грига зазначає, що обряд «ховання ляльки» у селі Шебутинці об′єднує різні покоління і місцевим населенням трактується як споконвічний. «Проте це не єдина особливість села. Адже в ньому постійно віднаходяться оригінальні артефакти трипільської культури, заслуговують уваги і унікальні калачеві криниці тощо. Тож для дослідника тут надзвичайно багатий простір діяльності».

Обряд «ховання ляльки» становить особливий інтерес для етнографів, істориків краю як елемент нематеріальної культурної спадщини народу. «Цей пласт роботи надзвичайно важливий, але складний. Ми робимо у цьому напрямі перші кроки, планів ще багато: внесення елементів НКС до регіонального та хоча би одного – до національного списку ЮНЕСКО. Дослідження, які супроводжують кожну експедицію, тривають і після презентації, це постійна робота, головна перспектива якої - збереження народної культури, збереження етнічної пам′яті», - підсумував директор УМЦКБ, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк.

{gallery}2017/September/36{/gallery}