Новини
Буковинська тайстра на променаді центральною вулицею у Чернівцях
- Створено: П'ятниця, 23 серпня 2019, 14:46
Перехожі в новому образі - з автентичними торбинками з приватної колекції Миколи Шкрібляка, які відтворюють учениці Школи буковинської тайстри.
Пропозицію «приміряти» традиційний аксесуар у сучасному контексті підтримало чимало чернівчан. Дехто з них бачив тайстру вперше. Та всім була до вподоби барвиста торбинка, яка колоритно доповнювала сучасне вбрання. Усі учасники імпровізації від організаторів проекту «Школа буковинської тайстри» погодилися: щодня могли б носили тайстру, якби її мали. Усі погодилися сфотографуватися для майбутньої книги про буковинську тайстру. Впевнені - нашими фото ми моделюємо майбутні події. Події з відродження буковинської тайстри.
Проект «Школа буковинської тайстри» реалізує ГО «Вишиваний дивотвір» за підтримки Українського культурного фонду. Партнер проекту - учбово-методичний центр культури Буковини.
У школі буковинської тайстри побували поважні гості
- Створено: Вівторок, 20 серпня 2019, 15:27
Учасниці школи буковинської тайстри, другий етап якої відбувається на базі УМЦКБ, приймали поважних гостей: кінокритик, кінознавець, кіносценарист, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, етнології НАН України Сергій Тримбач, титулований драматург і режисер Павло Ар’є, знаменитий кінооператор (який працював у фільмах Івана Миколайчука «Небилиці про Івана», «Вавилон ХХ», «Така пізня, така тепла осінь») Юрій Гармаш.
Школа буковинської тайстри
- Створено: Вівторок, 20 серпня 2019, 15:23
Триває другий етап
«Сьогодні побувала на урочистому відкритті другого етапу Школи буковинської тайстри. У виставковій залі учбово-методичного центру культури Буковини організатори розмістили ткацькі верстати, за якими працюватимуть вісім учениць. Верстатів сім. Нічого подібного ніколи не довелося бачити. Зрештою вперше на Буковині, та й в Україні, започаткована така унікальна школа ткацтва, яка, сподіваємося, відродить і розвиватиме давню традиційну одягову річ – буковинську тайстру», - читаємо в Книзі відгуків Школи буковинської тайстри.
Справді бо. Для роботи другого етапу Школи буковинської тайстри, який розпочався 5 серпня, було попередньо облаштовано робочі місця для восьми учениць в УМЦКБ на двох локаціях – виставковій залі та світлиці народних ремесел. Попередньо було підготовлено до складання ткацькі верстати. То був справжній окремий урок! Разом з учителями ШБТ - майстрами народного ткацтва Оленою та Михайлом Прокоп’юками учениці «з нуля» зібрали один ткацький верстат, підготували до роботи решту верстатів – для ткання бесагового і килимового полотна, а також верстатів для ткання боярків (поясів), почали заправляти верстати нитками основи.
Етнографічні асоціації: гості з Бердянська вивчали буковинський колорит
- Створено: П'ятниця, 16 серпня 2019, 11:11
Гуцульщина і Покуття, Наддністрянщина і Бессарабія – такі різні етнографічні колорити увібрала у себе Чернівецька область, саме тому її по праву можна вважати Україною в мініатюрі. Спеціально для гостей із Бердянська Запорізької області завідувачка науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури, кандидат філологічних наук Іванна Олещук провела заняття «Етнографічні асоціації», де висвітлила локальні особливості нашої області.
Промовисто про патріотизм: "Сьпіваник українських Січових Стрільців" (1918)
- Створено: П'ятниця, 02 серпня 2019, 08:56
"Українські Сїчові Стрїльці зібралися в роцї 1914 і пішли в бурю світової війни, щоби дати доказ, що український нарід стремить до самостійного розвою і бажає рішати сам про свою долю" - саме такими словами звертається до читача упорядник "Сьпіваника українських Січових Стрільців" (Відень, 1918), оригінал котрої нещодавно поповнив нашу книгозбірню.
Книга потрапила до нас від унікальної родини - українського піаніста, композитора, педагога, Заслуженого діяча мистецтв України, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО та звання «Золоте ім'я світової культури» Йосипа Ельгісера. "Сьпіваник" з колекції батька передала нам мистецтвознавиця, художниця, дизайнерка Вікторія Тучинська-Ельгісер, за що ми щиро вдячні.