Писати писанки – народна традиція українців, яка сягає сивої давнини. Навчитися цьому мистецтву може кожен, незалежно від віку. Головне – мати щире бажання. 13 квітня учні Чернівецького ліцею №13 вчилися писати писанки у майстра народного мистецтва, художника, методиста БЦКМ Василя Беженаря. Традиційне письмо восковим розписом – складне і вимагає певних знань, умінь і навичок.
Дотримання техніки безпеки, правильність тримання писачка, послідовне поетапне виконання, збереження знаково-символічної мови, чіткість та акуратність у роботі дає чудовий результат. Кожен учасник заходу написав писанку «Дерево життя». Рукотворні вироби молодого покоління – наче маленькі світи з певною художньо-світоглядною системою. Перша писанка може й не дуже досконала, але містить позитивну енергетику тієї людини, яка її створила.
Чергове заняття курсу «Вивчаємо українську креативно» ми присвятили актуальній і суперечливій темі – суржикові. Чим різниться нормативний від наукового погляду на цю тему (за Юрієм Шерехом)? В яких випадках суржик може бути «хорошим знаком», а в яких – засмічуванням літературної мови? Чим «прославилися» літературні персонажі Пан Возний і Тьотя Мотя? Чому виник жартівливий термін «азірівка»? Ці та багато інших питань порушили на занятті.
Навчитися мистецтву писанкарства у знаного майстра народного мистецтва Василя Беженаря офлайн вдається не кожному, адже чимало людей не мають змоги завітати до столиці буковинського краю. Вирішення такої проблеми - онлайн урок. Всі охочі з різних куточків України 9 та 11 квітня мали можливість спільно писати писанки. Дорослі та діти уважно слухали розповідь про історію писанкарства, дізналися чимало цікавинок про народні традиції святкування Великодня, його обряди, а також про семантику, орнаментальну мову, символіку кольору. Учасники ретельно опановували технологію традиційного воскового розпису. Уроки вийшли цікавими, змістовними та насиченими.
Писанкарство – сакральне мистецтво, яке несе в собі символічний код. Писанки – унікальні витвори народного мистецтва, які конденсують у собі знаково-символічний зміст. Найбільше писанкраством цікавляться діти. Багато знань та технологічних секретів можна отримати на майстер-класах. 13 квітня учні Мамаївської дитячої художньої школи під наставництвом народної майстрині, художниці, мистецтвознавиці, методистки БЦКМ, викладачки цієї школи Альони Беженар навчалися тонкощам воскового розпису писанки.
Ознайомившись з традиціями, символічною мовою та колористикою вони приступили до письма. Кожен учасник заходу мав можливість проявити свій творчий потенціал і креатив. Писанки вийшли цікавими та різноманітними.
Писанка – один із головних атрибутів найбільшого християнського свята Христового Воскресіння. Все більше дітей та дорослих цікавляться народними традиціями, вивчають історію писанки, її символіку та орнаментальну мову. Є такі сім`ї, які трепетно ставляться до традицій своїх предків, але на жаль у родині не було майстрів-писанкарів, тому вони мають величезне бажання навчитися мистецтву писанкарства, щоб кожного року писати ці великодні символи.