Думи на полотні

Нам 80.

Співпраця нашої установи та відомого майстра художньої вишивки Михайла Покиданця вже стала доброю традицією, адже творчий доробок Майстра неодноразово презентували у виставковій залі Центру.

Михайло Григорович Покиданець – заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат обласної премії ім. Г. Гараса. Народився в мальовничому селі Гаї Розтоцькі на Тернопільщині. Творча біографія митця багата та насичена.

Доля подарувала Михайлу Григоровичу зустріч з легендарною особистістю. Працюючи на Івано-Франківщині у складі аматорського танцювального колективу лісорубів, знявся у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків». Саме зустріч з Параджановим, великий інтерес кіномитця до гуцульського краю, його звичаїв та обрядів, вишуканого народного одягу, справили на юнака сильне враження і стало поштовхом до його подальшої творчої діяльності.

Симпозіум майстрів різьбярства Буковини й Гуцульщини

Нам 80.

2013 рік став роком випробування на міцність та професійність працівників Центру. У травні в столиці Буковини відбувся своєрідний семиденний марафон – Симпозіум майстрів різьбярства Буковини й Гуцульщини. Непересічна подія, аналогів якої чернівчани та гості міста ще не бачили. Власне, цей симпозіум став не тільки подією у науковому світі, його сміливо можна назвати справжнім святом, святом краси мистецтва народного. Симпозіум був присвячений 190-річчю від дня народження класика українського різьбярства Юрія Шкрібляка.

До Чернівців з’їхалися десять майстрів-різьбярів, щоб взяти участь у роботі симпозіуму, створити авторські вироби і поспілкуватися зі своїми колегами з різних куточків Буковини та Гуцульщини. Серед них були як вже відомі, так і на той час молоді майстри - Галина Бенько, Володимир Ворончак, Володимир Денисов, Володимир Запорожець, Олександр Крицкалюк, Сергій Кузнєцов, Петро Приймак, Михайло Прокоп’юк, Мирослав Радиш, Федір Чев’юк.

Скарби рукотворні

Нам 80.

Народне мистецтво – величезний скарб нації. Саме воно найкраще передає світосприйняття, психологію духовного та естетичного світу українського народу. Буковина здавна славиться своїми народними умільцями. Ні революції, ні перевороти, ні пришестя чужинців ніколи не переривали тієї «золотої нитки». Не зважаючи на політичну кон’юнктуру, наші пращури продовжували передавати своїм нащадкам вміння працювати з голкою, бачити в необробленому шматку дерева чи каменю майбутні шедеври, розмовляти з тканиною, вдало підбирати кольори. Все краще, віками шліфоване, приходить до нас, вражаючі красою і досконалістю.

Зустрічаймося, буковинці!

Нам 80.

Буковинець – не просто мешканець певної території. Буковинець - це стан душі, своєрідне світосприйняття, зв'язок із своїм прадавнім корінням. Людина упродовж років може жити в різних країнах, чи, навіть, на іншому континенті, та в душі все одно залишається буковинцем. Цю істину й намагалися довести засновники Міжнародного фольклорного фестивалю «Буковинські зустрічі», коли започатковували його вже у далекому 1990 році.

Свого часу ідея створення такого фестивалю заполонила серця двох творчих людей – професора слов’янської філології Варшавського університету, чернівчанина за походженням Казімєжа Фелешка та етнографа з польського міста Піла Збігнєва Ковальського. Організатори згодом пояснили, що на створення проєкту їх надихнув образ Буковини як цілісного багатонаціонального простору, збудованого усіма проживаючими там етносами, як в минулому, так і в сьогоденні.