Народне мистецтво. Кращий твір року. 2016-2017-2018

Народне мистецтво.Кращий твір року.2017.2018.2019Традиційно, упродовж 14 років, в Україні реалізується проєкт-конкурс народного мистецтва, який презентує кращі здобутки в галузі образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва майстрів народної творчості. Своєрідним літописом мистецьких досягнень українських народних мистців з усіх куточків нашої держави, є видання альбому-каталогу, який містить кращі твори, розподілені за основними видами народного мистецтва (народне малярство, декоративний розпис на склі, витинання, ткання, вишиття, кераміка, дерево (різьблення, випалювання), дерев’яна іграшка, плетіння з кукурудзяного листя, вибійка, лялькарство, нанизування та ткання бісеру, писанкарство, головні убори, народні строї, декоративні вироби з металу тощо).

Буковинські народні умільці, творчо об’єднані у двох осередках Національної спілки майстрів народного мистецтва України – Буковинському та Чернівецькому обласному, постійно беруть участь у різноманітних мистецьких конкурсах, фестивалях, виставках та щорічно долучаються до національного конкурсу «Кращий твір року».

У 2016 році у Всеукраїнській виставці-конкурсі взяли участь 39 народних майстрів з Буковинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та 15 народних мистців з Чернівецького обласного осередку. Примітно, твори буковинців представлені фактично у всіх вище перелічених видах народного мистецтва та з погляду народної традиційної культури відзначаються глибиною змісту, багатогранністю, мають виразний місцево-етнічний колорит, неповторні за формою та технологією виготовлення. Всього на розгляд журі було запропоновано 54 вироби, 11 з яких потрапили до числа кращих творів. Це, зокрема, витинанка «Весняний порив» Василя Беженаря, тканий рушник «Буковинська полонина» Андрія Остапченка, різьбленні тарелі – «Промінь віри» Галини Бенько і «Єднання роду» Ростислава Бенька, сільничка Володимира Ворончака, писанка Ірини Кольберт, гердани – «Кохання» Галини Сетни, «Барви Буковини» Миколи Новака і «Український рушник» Ганни Ватаманюк, комірець з бісеру Діани Новак, згарда Івана Задорожного.

У 2017 році мистецькі твори буковинських народних майстрів подано у таких видах народного мистецтва: народне малярство (І. Гемері), розпис на склі (А. Беженар), витинанка (Л. Косович), ткання (Г. Запорожець), вишиття (І. Андрицуляк, К. Вишницька, А. Гулей, Г. Дженикай, М. Жаворонкова, Л. Канюк, П. Кондратюк, Г. Кривобок, М. Манчуленко, Т. Морар, О. Мороз, М. Пархун, Д. Поп’юк), дерево / випалювання (В. Ворончак, Т. Ворончак), різьблення (І. Григоряк, В. Запорожець, І. Зварич), лялькарство (І. Толошняк, Ю. Толошняк), бісероплетіння (Г.Ватаманюк, Т. Вишницька, О. Денисова, Д. Новак, М. Новак, Н. Остапченко, Г. Сетна, Д. Стасюк), писанкарство (В. Беженар, Г. Вережак, І. Кольберт), народний стрій (Е. Бабин), метал (І. Задорожний). У номінації «Кращий твір року – 2017» відзначено вісім творів буковинських народних майстрів: залавник «Барви осені» Людмили Сідор, декоративний таріль «Цвіт папороті» Галини Олійник, вишитий рушник «Святковий» Наталії Андрицуляк, блуза жіноча «Зоряний шлях» Марини Задорожної, гердани «Надвечір’я» Галини Сетни, «Гомін Карпат» Ганни Ватаманюк та гердан за зразком Е. Кольбенгаєра Ольги Денисової, писанка Василя Беженаря.

За змістом каталогу 2018 року спостерігається тенденція до скорочення кількості учасників. З Буковинського осередку на конкурсний відбір свої роботи відправили 21 народний майстер, а з Чернівецького обласного – лише четверо осіб. Загалом кращими творами року визнано: декоративний таріль «Вікові традиції» Олександра Марковського, писанку Ірини Кольберт, весільні вінки «Урочистий» і «Милування» Олени Ліварюк.

Видання такого зразка слугують своєрідною скарбницею збереження національної культури і мистецтва. У вступному слові ідейний натхненник проєкту, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений діяч мистецтв України Євген Шевченко слушно зазначає: «Наш шлях у майбутнє пролягає через осмислення тих фундаментальних гуманістичних орієнтирів, що слугували непохитним дороговказом в поступі наших пращурів, у тисячолітній боротьбі за власну землю, цінності, самобутність. Українці зберегли у лихоліттях історії свою унікальну художню культуру, яка нині яскраво вирізняється поміж інших, уже трансформованих, «модернізованих» культур, і викликає захоплення у європейському просторі». Завдання української культурної спільноти – не згубити ниточку, яка міцно скріплює тисячолітні духовні надбання нації із сучасною народною творчістю, бо, за словами Євгена Шевченка, «Глобалізаційні процеси у світі, техногенні пріоритети розвитку, споживацький світогляд, конфлікти і екологічні виклики становлять потужні загрози для подальшого побутування і розвитку етнічних традиційних культур, а, отже, і людській цивілізації у цілому».

Нині дедалі частіше артикулюються думки радше з негативною конотацією щодо актуальності народної традиційної культури, мовляв, дещо примітивна у своїй суті, є пережитком минулого та абсолютно не вписується у рамки сучасного мистецтва. Щоб переконатися у протилежному, варто бодай звернутися до щорічних каталогів з творами майстрів народного мистецтва та уважно розглянути кожну річ, – вишукану та неповторну за своїм характером, формою і стилем, яка зберігає в основі автентику та водночас модернізується окремими елементами. У цьому процесі важлива не лише творча уява, багата фантазія митця, а й передусім глибинне осмислення законів розвитку народного мистецтва, пізнання світоглядного досвіду попередніх поколінь, що яскраво виражається у символічній мові орнаментів, смисловій цілісності традиційних образів, сюжетів тощо. Тому рушіями розвитку традиційної культури залишаються народні майстри – носії історичної пам’яті, які творчо пізнають надбання народу, оновлюють та примножують багатовікові здобутки у різних видах декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва.

Примітка. Будь-хто з народних буковинських майстрів, незалежно від того, чи є членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України, чи ні, може надсилати свої мистецькі твори на щорічну Всеукраїнську виставку-конкурс «Народне мистецтво. Кращий твір року». Якщо закрадаються сумніви, чи достойна робота для загального обнародування, доцільно в такому випадку звернутися до Буковинського центру культури і мистецтва, де нададуть фахову оцінку мистецьким виробам та ґрунтовні відповіді на актуальні питання.


Народне мистецтво. Кращий твір року. 2016-2017-2018. Всеукраїнський мистецький проект-конкурс народного мистецтва / [автори-упоряд.: Є. Шевченко, В. Корнієнко]. – К. : Народні джерела, 2019. – 232 с. : іл.

Ольга МЕЛЕНЧУК, кандидатка філологічних наук,

методистка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ