У співпраці Чернівецького обласного краєзнавчого музею та Буковинського центру культури і мистецтва 3 квітня відбулася публічна лекція кандидатки філологічних наук, кураторки етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванни Стеф’юк «Цукрові писанки та уквітчані гойдалки – деякі спостереження за міськими великодніми традиціями». Місце проведення – Чернівецький обласний краєзнавчий музей.
Зокрема, йшлося про великодні традицій міщан 100 років тому, про ставлення Ольги Кобилянської та Галини Хоткевич до великодніх традицій, лекторка аналізувала різні види великодньої обрядової випічки (переписи пасок по-міщанськи, козонаків, білоголових бабок), йшлося про традиції благодійництва та ярмаркування. Візуальним екскурсом для відвідувачів стала добірка старовинних українських, польських, румунських, німецьких, англійських листівок – це було доповнення до одного з векторів розмови – великодні та весняні загалом традиції національних спільнот нашого краю.
Детальніше...ПРО НЕМАТЕРІАЛЬНУ КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ ЯК ВАЖЛИВУ СКЛАДОВУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
- Категорія: Наша робота
Тема нематеріальної культурної спадщини, її збереження та популяризації зібрала зацікавлене товариство на семінарі-практикумі "Нематеріальні скарби Тернопілля як важлива складова національної ідентичності". Захід організував Тернопільський обласний методичний центр народної творчості (директор - заслужений артист України Володимир Вермінський) за сприяння департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації (директор - Світлана Байталюк). Відбувався семінар на території парку «Агроленд». Директор парку – громадський діяч, кавалер ордена «За заслуги» III ступеня Іван Чайківський.
СВЯТВЕЧІРНІ ТРАДИЦІЇ БУКОВИНЦІВ ВИЗНАНО НЕМАТЕРІАЛЬНОЮ КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ
- Категорія: Наша робота
Одна з найбільш поширених і значимих традиції України – традиція Святого вечора як комплекс обрядів та практик. Він включає духовно-обрядову підготовку (дотримання Пилипівського посту), виготовлення різдвяної атрибутики (різдвяні шопки та звізди, солом’яні павуки та дідухи тощо), Святу вечерю та її традиції, колядування, а також вертепні драми в її місцевих різновидах («Царі» («Крайї»), «Іроди», «Янголи» та багато ін.). Днями відбулося чергове засідання Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури і стратегічних комунікацій України і за його результатами до національного Переліку елементів нематеріальної культурної спадщини включено елемент «Традиції Святого вечора на Буковині». Елемент внесено саме як комплексний і він в себе включає всі вищезазначені семантичні складники. Охоронний номер елемента - 108 н.к.с. Про це повідомляється на офіційному сайті Міністерства культури і стратегічних комунікацій України.
Третього квітня Буковинський центр культури і мистецтва зустрічав гостей - колег з Комунального закладу «Палац молоді і студентів» Херсонської обласної ради.
З початку повномасштабного вторгнення та окупації Херсона - важливого економічного, транспортного, культурного, освітнього та промислового центру півдня України, його працівники змушені були залишити домівки та рятуватись від російської навали в різних містах України та Європи.
Але заклад працює в дистанційних умовах, долаючи всі труднощі комунікації. З різних куточків стікаються ідеї, які обростають реальними справами. За цей час відбулись фестивалі, майстерки, творчі зустрічі, концерти тощо наживо.
Детальніше...
Етнографічна та культурологічна розмова навколо «Тіней забутих предків» зібрала зацікавлену аудиторію 26 березня у «Гончаренко. Центрі-Чернівці». Захід проводився у співпраці з Буковинським центром культури і мистецтва. Зокрема, йшлося про історію написання повісті «Тіни забутих предків», про роль гуцульського діалекту як стилістичного та ментального маркера, а також про видання цього твору в 2024 році у видавництві «Брустури», яке повертає творові автентичну назву (ту, яку можемо бачити у прижиттєвих виданнях), повертає мовний колорит тощо. Інший зріз розмови – феномен фільму «Тіні забутих предків» - його історія, найцікавіші епізоди знімального процесу, а також порівняння літературної та краєзнавчої версії сюжету (останнє – за програмою Уляни Маляр «Знай своє»). Ще окремий вектор розмови - відома акція спротиву на публічному показі «Тіней забутих предків» у Києві, де проти репресій інтелігенції виступили Іван Дзюба, Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл.