(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Народні прикраси, іграшки (відео десяте)
Саме недозрілі житні стебла, вижаті серпом, a не скошені, заготовляли колись чи не в кожній хаті, аби згодом перед Різдвом сплести з них легкого та символічного павука. На Буковині у деяких селах ці різдвяні прикраси - обереги називали серафинцями. Символ світобудови, макрокосмосу і мікрокосмосу, бо втілював павук і родину, й родинні взаємозв'язки. Врешті, сакральною є й сама соломинка з жита та її однозначна спільність з поняттями жити, життя. А на стебелині жита - колосок - сік землі, який напуває рослину в циклічному річному Колі, що йде до літа (кажемо: літа минають, літочислення).
Детальніше...
(майстер-клас онлайн етнопроєкту "Буковинське Різдво"
Святкова кухня (відео дев’яте)
Це заперечувати навіть ніхто й не буде файній ґаздині Тетяні ВУДВУД із Стрілецького Кута на Кіцманщині. А до того ж, якщо усі страви, як у пані Тетяни, із замащеної печі (так дотепер роблять у наших буковинських селах), то це особлива смакота. Про запахи на всю оселю також не варто нагадувати: це щось справді неймовірне. А коли разом переживаєш Святвечір, радієш приготуванням до нього, долучаєшся до спільної родинної молитви, коляди, приймаєш і ділишся святою вечерею за душі померлих рідних, близьких, то не забути тієї благодатної миті ніколи.
Детальніше...
(майстер-клас онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)
Народні прикраси, іграшки (відео дев'яте)
І таке не казка: на різдвяну ялинку, для дизайну помешкання чи в подарунок до свята зробити яскравих янголів, коників і півників, інші образи, звірів чи птахів, розписавши їх в стилі традиційного українського розпису. Можна, як каже художниця Олена Тимчук, - манерою петриківського, самчиківського, яворівського чи косівського. А можна пошукати й власний підхід до декорування іграшки - прикраси технікою розпису різними фарбами. Тут царина для творчої фантазії, як мовиться, без обмежень. Те ж стосується і кольорової гами - вибирайте, що ближче Вашим художнім вподобанням. Орнаментальний малюнок також будуйте за власним художнім смаком. Звісно, якщо зберігати мистецькі традиції народного розпису в Україні, то варто знайти трохи вільного часу і прочитати чи пошукати в інших доступних джерелах про сутність і принципи тієї чи іншої відомої школи розпису, якою славиться українська культура.
Детальніше...
(Роздуми до етнопроєкту "Буковинське Різдво")
Девʼятий запис
Атмосферу сьогоднішнього дня чи не найкраще описує заголовок однієї з відомих колядок – «Тиха ніч, свята ніч…». Так, саме тиха, адже, по-перше, увесь день зайнятий не тільки приготуванням 12-ти ритуальних страв, серед яких головними є кутя та узвар, але головний настрій дня все-таки не кулінарний: родина, що шанує традиції, з нетерпінням чекає на появу першої зірки. Сьогодні - Святий вечір за юліанським календарем. Сьогодні - той день, коли думка має силу слова, а слово має силу дії.
Далі, як відомо, уся родина сідає за стіл, але це особлива вечеря – бо на неї приходять і живі, і предки, і янголи. І саме про це виразно свідчить різдвяна атрибутика. Дідух (дід, хлібне дерево) – символ предка по чоловічій лінії, згідно з уявленнями, на нього злітаються усі рідні душі, щоби подивитися на своїх близьких. Баба (сіно під скатертиною) – символ предка по жіночій лінії, всіх жінок роду. Це ж сіно трактується і як символ того, що Христос народився на сіні.
Детальніше...Бессарабські традиції Святвечора у Ленківцях
- Категорія: Онлайн-етнопроєкт "Буковинське Різдво"
(майстер-клас онлайн етнопроєкту "Буковинське Різдво"
Святкова кухня (відео восьме)
Колорит відео з цього мальовничого села на Кельменеччині наповнює нашу передріздвяну пору молитовністю, спокоєм, вишуканою скромністю та щемливою радістю в очікуванні народження Спасителя. Такі там живуть люди і прадавні традиції пращурів продовжують з відповідним настроєм у душі та побуті.
Переглянувши цей сюжет, в якому директор будинку культури села Ленківці Наталія КОРНІЙ "робить калачик з білої мукички" та випікає його, а ще й "гусочки для дітвори чи онучат, їм на радість", Вас заворожить той пресвітлий дух любові, який передає жінка, спілкуючись з речами, продуктами для приготування страв, місцевою дітворою. Як тільки називає їх пані Наталія - ласкаво, мило, з пошануванням.
Детальніше...