«Різні зерна в долонях, та одна весна в серцях»: саме під таким символічним постулатом у столиці України відбувся Форум національних меншин і корінних народів України з нагоди Дня міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття.

Як повідомляє Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, захід об’єднав понад 600 учасників з усіх регіонів нашої країни. «Кримські татари, болгари, греки, румуни, поляки, угорці, німці, вірмени, азербайджанці, гагаузи, караїми, корейці, роми, грузини, чехи та представники багатьох інших національних спільнот і корінних народів України приїхали сьогодні не просто на офіційний форум. Вони приїхали як люди, які разом проживають найважчі роки сучасної історії України — і разом продовжують її будувати.

Етнографічне мереживо «Обереги роду і народу», яке відбулося у відділі обслуговування юнацтва Чернівецької обласної універсальної бібліотеки ім. М. Івасюка, об’єднало учасниць із трьох регіонів України – Буковини, Луганщини і Криму. На зустріч із старшокласниками Чернівецького ліцею №3 медичного профілю та Чернівецького ліцею №8 ім. Т. Г. Шевченка завітали кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, письменниця Іванна Стеф’юк, директорка Краєзнавчого музею Новоайдарської селищної ради, письменниця Марина Провоторова та голова ГО “Ана Юрт” Ніяра Мамутова.

Трійця, або ж Зелені свята відкривають цикл літніх звичаїв, обрядів та святкувань. І саме з цієї нагоди відділ краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка організував етнографічну студію «Зелені свята як коридор в літо». Запрошена спікерка – кандидатка філологічних наук, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк, котра ознайомила відвідувачів заходу з християнськими смислами свята Трійці та дохристиянськими витоками містичної складової Зелених свят.

20 років — шлях завдяки, всупереч і попри все: від невеличкої студентської акції в Чернівцях до свята, яке щороку в третій четвер травня, об’єднує українців та солідарних з Україною іноземців у понад 100 країнах світу. День Вишиванки став майданчиком презентації нашої держави закордоном та невід’ємною частиною культурної дипломатії. А для самих українців — це одне з найулюбленіших свят, наповнене теплом, щирістю, взаємопідтримкою, єднанням та нескінченним багатством різноманіття вишиванок: від давніх родинних до сучасних дизайнерських. Від лаконічних з машинною вишивкою до вишитих найскладнішими техніками, прикрашених бісером та лелітками. Від перших вишитих сорочечок на новонароджених цього дня до мілітарі вишиванок на наших захисниках.