-
Онлайн етнопроєкт «Буковинське Різдво»
Упродовж 92 днів підготовлено стільки ж оригінальних матеріалів для тематичної сторінки у Фейсбук. До проєкту долучилися сотні учасників, аудиторія зацікавлених склала майже 150 тисяч користувачів
-
Підведено підсумки масштабного проєкту–конкурсу екскурсійних маршрутів «Слідами «Букової землі»
Цикл перформативних вечорів за бестселером «Букова земля» талановитої землячки, лауреатки Шевченківської премії Марії Матіос на затишній території Центру
-
Від Різдва Христового до Йордану
Традиційне обласне фольклорно-етнографічне свято щороку збирає численних поціновувачів народних традицій. Неповторна та яскрава феєрія буковинських обрядодійств не залишає байдужим нікого
-
Творчий світ дитинства
По-домашньому теплим та чуттєвим було свято, яке підготували методисти Центру до Міжнародного дня захисту дітей. Аби кожна дитина не втратила світлого бажання творити
-
ХХХІІ Міжнародний фольклорний фестиваль «Буковинські зустрічі»
Танці, пісні, розмаїття костюмів і народних традицій, глибокі історії та щира радість від спілкування із земляками-буковинцями
-
«Портрет українця»
Збірка культурологічних нарисів письменниці, науковиці, кураторки дослідницького проєкту «Спадщина» Іванни Стеф’юк презентована у Міжнародний день дарування книг
-
Майстер-класи розпису писанок
Для всіх охочих багато таких майстер-класів щороку проводять талановиті методисти Центру - майстри народного мистецтва Василь та Альона Беженарі
-
Мотиви буковинського краю
Обласна виставка творчих робіт викладачів мистецьких шкіл – традиційна і репрезентує доробок педагогів-художників краю
-
На різдвяні свята янгол прилетів
На території Центру відкрито садово-паркову скульптуру «Оберіг рідної культури». Урочистості відбулися у дні святкування 80-ти річчя нашої установи
-
«Буковинський розмай» - ювілейна сорокова виставка
Один з наймасштабніших в Україні проєктів. Щороку юні художники мистецьких шкіл краю презентують понад 1000 творів живопису, скульптури, графіки тощо
-
Унікальний видавничий проєкт «Смаки Буковини»
129 буковинських страв описано у гастрономічному путівнику традиційної кухні, де окрім рецептів, вміщено етнологічні нариси про 71 учасника проєкту та яскраві світлини куточків Буковини
-
Театр із присмаком кави
За підтримки нашого Центру відбулася яскрава театральна імпреза. Дві вистави провідних народних театрів та майстер-класи відомих українських і зарубіжних митців
-
Моя земля – це сила моя
Прем’єра першої творчої роботи з циклу фільмів, які розповідають про непрості долі репресованих жінок Буковини
ДРАЧИНЕЦЬКА МАЛАНКА: ПРО ЩО ГОЙКАЮТЬ ДІДИ І ЧОГО НЕ ВАРТО СМИКАТИ ДІДЬКА ЗА ХВОСТА
- Категорія: Звичаї та обряди
Вони бешкетують так, що перевертається світ: на межі старого і нового року у Драчинцях, як і в багатьох інших селах Буковини та Прикарпаття, з’являються «страшно цікаві» персонажі — Діди з дубинами і рогами, Маланка, Дідьки, Смерть, Коваль, Дівка, Парубок, Баба, Гуцули, Цигани, а поруч із ними — цілком сучасні герої, від політиків до кіноперсонажів.
Маланкування, як і саме життя, змінюється: одні образи відходять в історію, інші — виникають. Яким було маланкування у давні часи — розповідає дослідниця традицій села Драчинці Марія Крушельницька-Угринчук, котра багато чого чула від свого батька Івана:
«Як і в других селах, у нас кождий кут мав свою Маланку: на Лукові своя була, у Центрі — своя, на Мокірці — своя. Перебиралися в нас не лиш хлопці, а й молоді жонаті чоловіки. Лице мают сховати за масков і навіть голос перемінити. Бо коли тебе впізнали — вже по всему: ти здоймаєш маску і дивишся збоку. Тато розказував так: у кожному гурті обов’язково має бути Маланочка — хлопец, перебраний за дівчину. От Маланка може аж так си дуже не ховати — маю на увазі, як впізнають, то нічого. Мій тато всі роки йшов за Маланочку: у сорочку вбраний, фота, на голові — віночок. Були Цигани з Ведмедями на ланцах, нечиста сила. І особливо у нас цікаві Діди — вони в сардаках, великих солом’яних капелюхах (таких крислатих, ніби парасоля). Діди мали в руках дубини-палиці, а на лицях — маски з довгими бородами з повісма. На плечах — горб, і вбраний в сардак. Дід стукає дубинов до леду чи каменя на подвір’ї і гойкає: „О-го-го-го-го…“. То було так страшно і так цікаво… Страшно цікаво. І ще таке: тепер Маланка ходит вночи, а вдень новим зерном на Василія засівают маленькі хлопчики. А давними роками, коли я була малою, або коли мій тато був малим — тогди засівали оці Діди. Вони приходили з рогами, трубили в них, засівали зерном і так само гойкали. І були в нас Кози перебрані, налавником зверху накриті. Та Коза скаче, та мекає — чудо було з тов Козою».
Детальніше...Обласний конкурс аматорських хорових колективів імені Сидора Воробкевича
- Категорія: Наша робота
АНОНС
16 травня в Центральному палаці культури міста Чернівці відбудеться ХІІ обласний конкурс аматорських хорових колективів імені Сидора Воробкевича. Конкурс проводиться з метою збереження традицій хорового співу та подальшого розвитку аматорського хорового мистецтва на Буковині, популяризації творчості буковинського композитора, письменника, педагога Сидора Воробкевича.
Організатори – управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Буковинський центр культури і мистецтва.
Початок заходу об 11.00
Щиро запрошуємо всіх шанувальників хорового мистецтва!
10 травня Будинок культури селища Берегомет був переповнений глядачами. На сцені вирувало музичне дійство з нагоди 55-річчя Берегометської школи мистецтв імені Одарки Киселиці. Море яскравих емоцій, бурхливі оплески, квіти. Присутні в залі щиро вітали тих, хто створив свято музики і краси. 55 років — ціла епоха, все почалося у далекому 1971 році, коли 30 липня наказом №129 Чернівецького обласного управління культури було відкрито Берегометську дитячу музичну школу. Директором призначили Михайла Фрунзе. Тоді в закладі працювало лише 7 вчителів, які навчали 65 учнів. Михайло Вікторович заклав той міцний творчий та матеріальний фундамент, на якому і досі стоїть школа. Символічно, що майже увесь теперішній колектив — колишні випускники школи.
"Як працювати з ветеранами та розуміти їхні потреби. Говоримо без бар'єрів"
- Категорія: Наша робота
Створення безбар’єрного культурного середовища — це індикатор зрілості всього суспільства. Коли ветеран без перешкод може відвідати прем'єру в театрі, презентацію книги чи художню виставку, ми робимо реальний крок до його успішного повернення додому. Культура без меж лікує рани війни та об’єднує країну навколо спільних цінностей.
Завідувачка відділу менеджменту та міжнародної співпраці Буковинського центру культури і мистецтва Крістіна Зборлюкова поділилась унікальним досвідом створення простору та організації культурних заходів для ветеранів у рамках семінару "Як працювати з ветеранами та розуміти їхні потреби. Говоримо без бар'єрів" за ініціативи Донецького обласного навчально- методичного центру культури, який зібрав понад сто учасників.
Детальніше...
Музика - універсальна мова, яка не потребує перекладу, але здатна передати найглибші сенси. Саме це твердження яскраво продемонструвало обласне свято духової музики «Буковинська фанфара», яке відбулося 11 травня в залі Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка з нагоди відзначення Дня Європи в Україні. Цьогорічний захід перетворився на справжнє свято гармонії, єдності та культурного діалогу, об’єднавши на одній сцені музикантів різних поколінь та професійних рівнів.
Загалом у музичному дійстві взяли участь 15 духових оркестрів, що свідчить про потужний розвиток та збереження традицій духової музики на Буковині. Сцена стала місцем зустрічі як для тих, хто лише починає свій творчий шлях, так і для справжніх метрів музичного мистецтва.
Детальніше...Шановні друзі
Контакти
