Новини

ЧЕРНІВЦІ СТО РОКІВ ТОМУ: ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ ПРО НАРОДНІ ВІРУВАННЯ ТА МІСТИКУ

У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї відбулася містично-етнографічна студія «Трохи містики, а трохи не містики: Чернівці століття тому», організована за участі Буковинського центру культури і мистецтва. Зустріч була присвячена народним віруванням, забобонам, казковим сюжетам і магічним практикам, поширеним на Буковині на початку ХХ століття.

Які існують уявлення про дитячу душу, що таке «утворити зодію», що можна було почути в магічному салоні Садгори початку ХХ століття, яка улюблена казка Раймунда Кайндля і де він її чув — приблизно таким був вектор заходу.

Початком заходу став музичний виступ фортепіанного дуету «Piano Art» Чернівецької музичної школи імені Миколи Лисенка. Ольга Клименко та Ольга Гаврилиця виконали композицію Анатолія Кос-Анатольського «Коли заснули сині гори» в перекладі Максима Канке. Музичний номер прозвучав на роялі Antonín Petrof і став вступом до тематичної частини зустрічі.

Після музичної частини кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк представила матеріали про світогляд мешканців Чернівців та Буковини столітньої давнини — як власні експедиційні дані, так і відомості, які можна почерпнути у фаховій науковій та науково-популярній літературі.

У розповіді було представлено казкові традиції українців, румунів та євреїв Буковини. Окрему увагу приділили тому, що такі тексти побутували в багатомовному середовищі краю та друкувалися в тогочасній періодиці різними мовами. Казка в цьому контексті розглядалася не лише як жанр усної народної творчості, а й як носій певної системи уявлень про людину, природу, добро і зло, небезпеку та способи захисту від неї.

Наступний тематичний блок стосувався персонажів та явищ народної демонології. Учасники зустрічі дізналися про вірування, пов'язані з домовиком, зокрема про способи його задобрювання, а також про традиційні уявлення щодо відьом та упирів. Йшлося і про те, кого саме в народній традиції могли вважати потенційним упирем та за якими ознаками, відповідно до повір'їв, намагалися його розпізнати. Такі уявлення демонструють прагнення традиційної культури класифікувати незрозумілі або небезпечні явища та надати їм певного пояснення.

Окремий сегмент студії було присвячено образу відьми. Зокрема, розглянуто традиційний поділ на «родимих» і «неродимих» відьом та відмінності між відьмою і ворожкою. На основі етнологічних досліджень Іванна Стеф’юк звернула увагу на локальні буковинські уявлення про ворожіння, магічні дії та примовляння. Важливим елементом таких практик було слово: у традиційній культурі певні вислови та формули сприймалися як засіб впливу на ситуацію.

Зустріч модерувала завідувачка відділу науково-освітньої та науково-методичної роботи Чернівецького обласного краєзнавчого музею Людмила Косован.

Нагадаємо, етнографічний проєкт «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва у співпраці з Чернівецьким обласним краєзнавчим музеєм реалізує цикл науково-популярних лекцій, етнографічних студій тощо, присвячених нематеріальній культурній спадщині Чернівецької області, її видатним постатям, а також світоглядним практикам та народній філософії. Заняття базуються на дослідженнях Буковинського центру культури і мистецтва і мають просвітницьку мету.