ТРАДИЦІЇ СВЯТА СУКОТ У ЧЕРНІВЦЯХ

25

Сукóт – одне із найбільших осінніх єврейських традиційних свят. Воно радісне і глибоко символічне. Молитва, курінь «сукá», крізь який видно зорі, благословення за допомогою чотирьох рослин – в цей період євреї символічно згадують, як їхні предки, перебуваючи в Синайській пустелі, змушені були жити у шалашах і відчували всю беззахисність перед світом і разом з тим вони повністю довіряли своє життя Всевишньому. Це свято ще називають «Свято Куренів», «Свято Кущів» і одне з тлумачень мудреців наводить ще одне значення свята Сукот – в цю пору Всевишній судить не кожного зосібна, а всіх, і тому дуже важливо триматися разом. Бог вирішує, скільки дощу впаде, скільки плодів принесуть дерева, наскільки щедрою буде природа і чи хороший буде врожай. Також період Сукот називають «Час нашої радості». У Ізраїлі євреї відзначають його 7 днів, у інших країнах – 8, є ще додатковий обрядовий день Шміні Ацерет.

На запрошення громади консервативного юдаїзму «Авів» нам вдалося побачити цьогорічне відзначення свята Сукóт, і коментарі стосовно символіки обрядових дій надав голова вищезгаданої громади Лев Клейман: «Якщо говорити про приготування до свята, то спочатку встановлюється тимчасова споруда «сукá» - це по суті шалаш, курінь, але він має свої тонкощі. Дах його не простий, він називається схах і має бути вкритий рослинами, що виросли із землі (це може бути гілка дерева, лабудз (кукурудзиння), пальмове гілля, бамбук тощо). Через цей навіс схах ми маємо бачити нічні зірки, крізь цей настил має просіюватися дощ (якщо він іде), і такий настил має давати більше тіні, ніж світла. Символіка така: аби людина, перебуваючи в курені, відчувала, наскільки вона насправді є вразливою перед природою, погодою, і наскільки все в руках Б-га. За Торою заповідається перебувати у суці' увесь Сукот, молитися тут, примати гостей, частуватися і навіть спати. Коли будують курінь, то спочатку встановлюють стіни, а потім укладають схах, фундаменту бути не має. І над сукóю височіти може лиш небо – балкон чи навіть дерево ні. До речі, в Ізраїлі ця традиція вплинула і на архітектуру: будинки зводяться з великою відстанню між балконами, щось подібне на шаховий порядок, аби було місце для сукú. Щодо самого святкування Сукоту – воно розпочинається з вечірньої молитви. І наступна важлива обрядова дія – благословення на всі боки чотирма обрядовими рослинами. Перша – це лулáв (гілка фінікової пальми, яка ще не розпустилася). Має смак, не має запаху, ця рослина символізує людей, які вивчають Тору, але не роблять добрих справ. Друга рослина гадас – це пахуча мирта. Вона гарно пахне, але не має смаку. Символізує людей, які роблять добрі справи, але не вивчають Тору. Арава (верба) – не має ні смаку, ні запаху. Символізує людей, які поки що не вивчають Тору і не роблять добрих справ. А цитрус етрóґ має смак і запах, він символізує людину, яка і вивчає Тору, і робить добрі справи. Ми всі дуже різні, але важливо бути єдиними і підтримувати одне одних, - ось що означають ці чотири рослини».

Також на Сукот є така негласна традиція: прийняти в наметі якнайбільшу кількість гостей, пригостити їх. Звісно, передусім носіїв цієї традиції, євреїв, але необов’язково – вітається й участь представників інших культур, якщо вони поважають єврейські звичаї.

Традиційне побажання у цей день – Хаг Сукот Самеах.

Сукот – одне з найтепліших єврейських свят, яке поєднує пам’ять про біблійні події, радість життя і вдячність Богові. Це свято нагадує про важливість духовної єдності та гостинності, про важливість історичної пам’яті та вдячності. І важливий його посил – довіритися Богові, світові й дякувати за те, що маєш. А це насправді важливо в усі часи.

 Іванна СТЕФ’ЮК – кураторка

етнографічного проєкту «Спадщина»

Буковинського центру культури і мистецтва,

кандидатка філологічних наук, письменниця

 *** Щиро дякуємо за сприяння у вивченні традицій свята Сукот Громаді консервативного юдаїзму «Авів» (м. Чернівці), персонально – Леву Клейману та Станіславі Жутовській.

 ВІДЕО:

Як зробити сукку: https://www.youtube.com/watch?v=8_8FwlYo3_Q

«Aviv». Екскурсія по громаді: https://www.youtube.com/watch?v=ancvCXzHECM