Новини

РАХМАНИ БУКОВИНИ, ГУЦУЛЬЩИНИ ТА ПОДІЛЛЯ: ЯКИМИ ЇХ УЯВЛЯЮТЬ?

Образ рахманів — благочестивих людей, що живуть за Синім морем і не знають про плинність часу, — надзвичайно широко представлений у нашій традиції. Є і свято таке в народній культурі — «Рахманський Великдень», який відзначається на 25-й день після Великодня. Цікаво, що уявлення про них суттєво різняться залежно від регіону: якщо на буковинській Глибоччині рахманів вважають зовсім маленькими (казали, що вони вдванадцятьох один пшеничний колосок молотять), то поблизу Ямполя, що на Поділлі, вас запевнять, що рахмани — це велетні.

Схожість назв українського «рахмана» та індійського «брахмана» мимоволі спонукає до порівнянь і роздумів. Особливо гостро це відчувається у Криворівні, яку з легкої руки Володимира Гнатюка називають «Атенами української традиції». Саме в цій гуцульській оселі жили й творили видатні постаті: Станіслав Вінценз, дослідник образу рахманів, та Параска Плитка-Горицвіт — народна мисткиня, чиє серце було палко залюблене в Індію.

6 травня в межах програми «Малі центри світу» відбувся захід «Від людей до людей. Рахманський Великдень у Криворівні». Подія була організована Центром Пограниччя (Borderland Center) за підтримки Fundacja Pogranicze, «Мистецької бібліотеки» у Львові, Музею Параски Плитки-Горицвіт та Музею Івана Франка.

«Рахманний день» розпочався із зустрічі у Криворівнянському ліцеї імені Михайла Грушевського, де пройшло свято «для дітей і з дітьми». Після благословення та вдумливого слова отця Бориса розмова на високі теми точилася надзвичайно легко. У межах заходу відбулася лекція Іванни Стеф’юк — докторки філософії у галузі філології, завідувачки науково-методичного відділу Буковинського центру культури і мистецтва. Вона розповіла про образ рахмана у гуцульській, буковинській та подільській традиціях, спираючись на літописи, праці Станіслава Вінценза, Корнила Ластівки, Петра Шекерика-Доникова, Володимира Шухевича, Василя Тупилюка, а також на експедиційні архіви проєкту «Спадщина».

Особливе зацікавлення викликав майстер-клас зі створення артлистівок. Учасники створювали власні композиції, використовуючи:

• світлини Криворівні (зокрема фото С. Вінценза та П. Плитки-Горицвіт);

• фрагменти тексту «Рахманна країна Вінценза» у формі цитат;

• символіку рахманського свята;

• природні матеріали (відбитки рослин, гілочки тощо).

Завершився день вечором біля ватри. Учасники читали уривки з творів Вінценза про Рахманну країну та вчилися співати «Парасчині співанки» на майстер-класі від Василини Зеленчук. У теплому колі згадували «рахманних» людей Криворівні та околиць. Своїми історіями про знакових постатей минулого та сучасності поділилися Василина Зеленчук, Ганна Луцюк, Володимир Ольшанський, Діана Горбань та Іванна Стеф’юк.

Фото: Володимир Ольшанський та Діана Горбань