Буковинська і бессарабська тайстри: традиції та сучасність

Kfru88Y66tifUonwhThf.w575Тайстра (торбина, трайструца, тайстрина, тайстрочка) – один із найдавніших унікальних різновидів народного художнього ткацтва. Вона складається із тканого полотна та пояса (крайки, боярка, баюрка), що використовується із практичною, обрядовою та естетичною метою. Такі екосумки бувають різних розмірів. Полотно основи виготовляють вовняною пряжею (на конопляній, лляній, бавовняній та синтетичній основі), яке тчуть на вертикальному (розбой) та горизонтальному (кросна) верстатах.

Сьогодні автентичні зразки буковинських тайстр можна побачити у Чернівецькому обласному художньому музеї (36 шт.), Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту (99 шт.). Багато таких артефактів є у приватних колекціях етнографів, краєзнавців, зокрема заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка (40 шт.), заслуженого працівника культури України Віри Китайгородської (30 шт.).

Вікторія Китайгородська за верстатом

Вікторія Китайгородська

за ткацьким верстатом

На Буковині в давнину тайстри виготовляли практично усіма технологічними видами ткацтва: закладне (килимове), ворсове (ключками), перебірне (на прутиках та ціпках), ремізне (саржеве, чинувате) та змішане. Фарбували майстрині вовняну пряжу природними барвниками, а з кінця ХІХ ст. – фабричними (аніліновими фарбами) (власноруч, або в «красільнях»). Найбільше розквітло таке ремесло на Буковині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., відомі імена майстринь: Олена Француз, Олена Юрійчук, Домна Стасюк, Марія Гнатишина, Анастасія Машкур, Трандафіра Сушинська, Любомира Дженикай, Штефанія Боднараш, Олена Костюк, Марія Грицюк та багато інших.

Початок виникнення ткацтва тайстр на Буковині достеменно не відомо. «Смугасті» – одні із найдавніших типів тайстр, здебільшого виготовляли з доріжкової тканини із поперечними смугами. Спочатку вони були «самородними» (нагадують «джерги»), пізніше поліхромними. Такі тайстри переважно побутували на рівнинній зоні Буковини, в Чернівцях ткали петельчастою технікою із застосуванням об’ємного ворсу. З кінця ХІХ ст. з’явилися складніші тайстри «Клітчасті», «Баточками», «Перебиті» та смугасті із комбінованим орнаментом (килимове і перебірне ткання): набір смуг послідовно чергувався з галузками квітів чи геометричними символами.

Автор невідомий тайстра Жара м. Чернівці мкр. Садгора колекція В. Китайгородської

Автор невідомий. Тайстра «Жара»,

40-50 рр. ХХ ст., м. Чернівці мкр. Садгора,

закладне ткацтво, конопля, вовна.

Приватна колекція Віри Китайгородської

На початку ХХ століття продовжують побутувати вище сказані тайстри, але поряд з ними майстрині починають ткати нові типи торбин «Вічката», «Отче наш», «Образ», «Сонце», «Зірка», «Рибки», «Пташки», «Ружі», «Колос», «Виноград», «Жара» та інші, які за декором нагодують ткані килими – коверці. Прикрашали вишивкою нитками, бісером, китицями. Баюрки мали смуги, геометричні та рослинні мотиви.

У Новоселицькому районі здебільшого побутувало закладне ткацтво з солярними, геометричними, квітково-рослинними, зооморфними (рибки), орнітоморфними (павич, соловей, голуб, синиця, горобець, жайворонок) мотивами. Фон переважно чорний, але часто зустрічається білий, жовтий, темно-, світло-зелений, фіолетовий. Інколи майстрині вишивали деякі елементи блискучою сріблястою та золотавою металізованою ниткою (хір).

В.Китайгородська тайстра Папоротник

Вікторія Китайгородська.

Тайстра «Папоротник»,

закладне ткацтво, конопля, вовна

На Глибоччині та Вижниччині переважають квіткові, геометричні мотиви та орнітоморфні. За стилістикою вони більш узагальнено стилізовані ніж новоселицькі, але, менш деталізовані. На Кіцманщині ткали пишні букети квітів (ружі, фіалки, дзвіночки, чорнобривці, ротики, лілії, ромашки), вишивали бісером, на Хотинщині – флористичний орнамент, а також вишивали тайстри у техніці набивання голкою – композиція подібна до орнаменту килимів – центральне поле займав букет квітів, облямівка обнаментована розетами, бутонами, гулузками квітів, в більшості випадків мала інше забарвлення відносно фону центрального мотиву.

Крім квіткових, орнітоморфних, антропоморфних в Кіцманському районі ткали особливі тайстри, так звані «жарі» – сонячних гарячих кольорів (домінуючий – червоний з додаванням жовтого, оранжевого та зеленого), які за будовою орнаменту можна ще назвати вуставкові, такі торбинки виготовляли також в передмісті Чернівців (Шубранець, Рогізна, Садгора).

Автор невідомий. Тайстра Смугаста поч. ХХ ст. с. Буківка Глибоцького району

Автор невідомий. Тайстра «Смугаста»,

поч. ХХ ст., с. Буківка Глибоцького району,

перебірне ткацтво, вовна.

Із фондів Чернівецького обласного

художнього музею

Заставнівські тайстри – яскраві, насичені, з багатою палітрою кольорів (білого, жовтого, червоного, рожевого, зеленого, фіолетового), здебільшого з геометричними символами – Берегиня, зірка, хрест, ромб, вічка, орнітоморфними й антропоморфними мотивами.

У 70-х рр. ХХ ст. у Путильському районі масово ткали тайстри на міжколгоспній килимарній фабриці по переробці вовни, здебільшого смугасті яскравих кольорів, які мали закидне полотно.

Шпаюк Орися за верстатом
Шпаюк Орися за верстатом
Шпаюк Орися  торбина Весільна бавовняні акрилові нитки закладне ткацтво 2019 р. в

Шпаюк Орися, торбина "Весільна", 2019 рік.

Бавовна, акрилові нитки, закладне ткацтво.

Буковинські тайстри – виразна складова серед речей побуту одягового призначення, що є також ознакою майнового стану родини. Часто такі вироби дарували на всяку нагоду та подію: придане, помана, в дорогу – оберіг, дарунок гостям з інших країв. Така писана торба й до сьогодні зберегла свої основні функції обрядову,побутову, естетичну. Носіїв знань про буковинську тайстру – самобутню ткану торбину – з кожним роком меншає, а самих майстринь – тим більше. Разом з тим, така торбина модний стійкий бренд сьогодення з етнографічним маркуванням. Якщо ми проаналізуємо, де тайстра як атрибут строю з`являється у живій одяговій традиції, то зрозуміємо, що це, в основному, Чернівецька область. Люди різного віку і соціального статусу носять тайстру до цілком сучасних стилізованих вишитих костюмів, або просто святкового одягу: під час сватання (по-буковинськи ця обрядодія називається «слово»), на церемонію реєстрації шлюбу (саме з тайстри розкидатимуть цукерки), в тайстру беруть із собою ту поману, яка має бути віднесена на цвинтар (десь це в період великодніх свят, десь – на Трійцю). Тайстра поверх однотонної сукні як виразний етноакцент – також популярний вибір сучасної молоді. Виходить так, що традиційний контекст зникає (чимраз, тим менше тайстр виготовляється в домашніх умовах), а попит на них – аж ніяк не зменшується.

На даний час на Буковині та Бессарабії відомі народні майстрині, які ще з молодих років розвивали дане ремесло – Вікторія та Віра Китайгородські з села Нагоряни Кельменецького району, Орися Шпаюк з села Шипинці Кіцманської міської територіальної громади.

У Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка студенти навчаються ткати традиційні та авторські тайстри. Такі творчі вироби в майбутньому стають експонатами виставок дипломних та студентських робіт м. Києва, Чернівців, Коломиї, Косова, Заліщиків, Івано-Франківська та ін. Викладачі – Петращук-Гинга Оксана Яківна, член Національної спілки художників України (викладач предмету «текстильний дизайн одягу») та Баричев Володимир Іванович (викладач предмету «професійна майстерність»). Тайстра традиційна і стилізована, а також як модерна дизайнерська річ – завдяки навчальному закладу мистецького спрямування можемо говорити про колаборацію моди і народного мистецтва.

Автор невідомий. Тайстра Отче наш поч. ХХ ст. с. Молодія Глибоцького р-ону Автор невідомий. Тайстра з квітами 30-40 рр. ХХ ст. Новоселицький

Автор невідомий. Тайстра «Отче наш», поч. ХХ ст.,

с. Молодія Глибоцького р-ну,

закладне ткацтво, вовна.

Із фондів Чернівецького обласного художнього музею

Автор невідомий. Тайстра з квітами, 30-40 рр. ХХ ст.,

Новоселицький р-ну,

набивання голкою, вовна.

Приватна колекція Віри Китайгородської

 

Д.Стасюк 1970 р.в Е.Стинкова тайстра з птахами поч. ХХ ст с.Топорівці Новоселицький

Домна Стасюк. Тайстра з квітами1970 р.,

м. Кіцмань Чернівецької обл.,

закладне ткацтво, конопля, вовна.

Родинна колекція Дарії Стасюк

Е.Стинкова. Тайстра з птахами, вазоном, початок ХХ ст.,

с.Топорівці Новоселицького р-ну,

закладне ткацтво, льон, вовна.

Приватна колекція Віри Китайгородської 

невідомий.Тайстра з квітами поч. ХХ ст. с.Бояни Новоселицького О.Француз тайстра Дідик 1988 р.в

Автор невідомий. Тайстра з квітамипоч. ХХ ст.,  

с. Бояни Новоселицького р-ну,  

закладне ткацтво, вовна.  

Із фондів Чернівецького обласного художнього музею  

Олена Француз. Тайстра «Дідик», 1988 р.,

м. Чернівці петельчасте ткацтво, вовна.

Із фондів Чернівецького обласного художнього музею

О.Юрійчук.Тайстра з птахами 1930 р. ХХ ст. с.Лужани Кіцманського Пентюк Надія студентка Вижницького коледжу прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка.Тайстра 2015р

О.Юрійчук. Тайстра з птахами, 1930 р. ХХ ст.,

с. Лужани Кіцманського р-ну,

закладне ткацтво, вовна.

Із фондів Чернівецького обласного художнього музею

Пентюк Надія, студентка Вижницького  коледжу

прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка.

Тайстра, 2015 р., закладне ткацтво, настил, акрилові нитки.

Викладач Оксана Петращук-Гинга.

2 липня 2019 року стартував мистецько-освітній проект «Школа буковинської тайстри» за підтримки Українського культурного фонду , яку реалізувала Громадська організація «Вишиваний дивотвір». Партнер проекту – Учбово-методичний центр культури Буковини. Керівник проекту – Одарка Кучерява, менеджери – Олена Чайка і Василь Фоменко, ментори – Олена та Михайло Прокоп’юки, експерт з традиційного мистецтва – Микола Шкрібляк. Цей проект був спрямований на відродження та популяризацію основних видів ткацтва, які використовували у виготовленні стародавніх буковинських тайстр, самої торбини як сучасного аксесуару та передачу навичок прадавнього ремесла молодим ученицям. Учасниці школи (Любов і Тетяна Шилюк, Ольга Савіцька та Олена Ясінська із міста Чернівців, Юлія Спіцина – м. Києва (уродженка м. Чернівців), Леся Кольберт – м. Сторожинця, Наталія Боднар – Кіцманського району, Марія Ващук – с. Магали Новоселицького р-ну, Ірина Рурак – с. Стрілецького Кута Кіцманського р-ну) опанували різні види ткацтва та всі етапи виготовлення тайстри (від обробки вовни і до власне ткання), виготовили по дві автентичних та одну авторську торбини. Також за програмою проекту було здійснено: презентацію книги та фільму «Буковинська тайстра від А до Я», майстер-класи із ткацтва, виставку робіт учасниць, під час параду тайстр - урочистої ходи вулицями міста Чернівці відбулося погашення марки "Буковинська тайстра", тощо. На третьому етапі "Школи буковинської тайстри" учасниці проекту зробили освітній тур навчальними закладами міста Чернівці, провели численні майстер-класи, зацікавивши дітей процесом ткацтва та виготовлення тканих торбин. Зараз у рукодільній мережі "Санта" (по вул.А.Кохановського, 8 у Чернівцях) встановлено «Школу буковинської тайстри», де кожен бажаючий має змогу навчитися цьому ремеслу.

IMG 20200401 125204

Колективне фото учасників проекту "Школа буковинської тайстри" на фоні "Вовняного етюду" - колективного твору,

виготовленого під час першого етапу проекту, який відбувся в с.Яворів Косівського району Івано-Франківської області

Буковинська тайстра експонат майстерні-світлиці народних ремесл та декоративного мистецтва Учбово-методичного центру культури Буковини, експозиція якої базується на приватній колекції старожитностей етнографа Миколи Шкрібляка. На основі експозиції розроблена екскурсія, і за шість років її існування зі технологічними особливостями, художньою стилістикою тайстри ознайомилися делегації з Канади, Вінніпегу, Польщі, Мілану, Йорданії, Ізраїлю, Китаю, Хельсінкі, Бразилії (Парано), а також гості обласних центрів нашої країни та самі буковинці.

виставка в центрі всі тайстри боярки

Представлення результатів проекту - підсумкова виставка робіт

учасниць "Школи буковинської тайстри"

в Учбово-методичному центрі культури Буковини

Автентичні тайстри із колекції Миколи Шкрібляка,

які відтворювали учениці на другому етапі

"Школи буковинської тайстри"

Чи не найкраще репрезентується цей елемент НКС на наймасштабних фольклорно-етнографічних дійствах Буковини, котрі чотири рази на рік організовуються творчим колективом Учбово-методичного центру культури Буковини в м. Чернівці («Від Різдва Христового до Йордану», «Христос Воскрес – Воскресне Україна», «Буковинські зустрічі» та «Осінь весільна»); а також на Міжнародному фестивалі мистецтва «Буковинська тайстра» (м. Чернівці), Міжнародному фестивалі Маланки «Вашківецька переберія» (м. Вашківці Вижницького району), традиційному фольклорному фестивалі «Різдвяні зустрічі у Драчинцях». (Кіцманський район), районному святі виходу на полонини «Полонинська ватра» (смт. Путила) та ін. Такі заходи спрямовані на збереження та відродження фольклору та етнографії буковинського краю, розвиток народних традиційних ремесел, сприяння реконструкції кращих зразків різних жанрів народного мистецтва; вивчення та популяризацію традиційної культури, елементів нематеріальної культурної спадщини.

Тайстра – виразна складова народного строю буковинців, самостійний витвір мистецтва народних майстринь, модний стійкий бренд сьогодення з етнографічним маркуванням, який потрібно цінувати, охороняти та ретельно досліджувати.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавець, методист

науково-методичного кабінету дослідження

та збереження традиційної культури УМЦКБ

упражнения для пресса

Вкусные кулинарные рецепты

шаблоны joomla 2.5 бесплатно