ХХVI Міжнародний гуцульський фестиваль у Вижниці

Впродовж трьох теплих днів до Вижниці з'їжджалися горяни з усіх куточків Гуцульщини та з-за кордону на ХХVI Міжнародний гуцульський фестиваль.

У перший день фестивалю відбулася наукова-практична конференція. Тема дослідження «Елементи нематеріальної культурної спадщини – сутнісна основа сучасних гуцульських традицій» об’єднала 40 учасників, які повноцінно розкрили її. По закінченню доповідей відбулося й своєрідне практичне підтвердження конференції – «Свято гуцульської вбирі». Його організували Олена Фуштей, Зіна Сірецька, Марія Гончарова учасниці студії моделей "Folk art", працівники кафедри декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва ЧНУ ім. Ю. Федьковича та Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва у співпраці з відділом культури Вижницької РДА (начальник - Наталія Додяк). Свято гуцульської вбирі наочно довело, що традиції наших пращурів живуть й донині. Але ми мусимо зберегти той спадок та, нічого не втративши, передати нашим дітям, аби не перервався зв'язок поколінь, генетична пам'ять нашого народу. І хто, як не голови осередків ГО Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» змогли продемонструвати, оту всю велич чоловічого гуцульського строю. Відкривали свято гуцульської вбирі голова Всеукраїнського товариства «Гуцульщина» Дмитро Стефлюк, голова Вижницького осередку Василь Марчук, голова Косівського осередку Юрій Стефурак та голова Верховинської районної ради, голова Асоціації органів місцевого самоврядування Гуцульщини Iван Шкіндюк.

У рамках проекту проводилося наукове дослідження одягових традицій населених пунктів Вижницького району – сіл Іспас, Чорногузи, Виженка, Банилів та міста Вашківці. Тому на святі відбувся цілий показ автентичних строїв населених пунктів Вижниччини. Організатори висловили щиру вдячність учасникам народного аматорського ансамблю танцю "Черемшина" (керівник – заслужений працівник культури України Орест Сірецький), народного аматорського фольклрнорно-етногрфічного колективу "Молодички-жартівнички" (керівник - Марія Ісопчук), аматорського вокального ансамблю "Заграва" (керівник - Галина Москалюк), народного аматорського фольклорно-етнографічного колективу "Банилівська толока" (керівник - Микола Мазуряк) та завідувачці Виженської сільської бібліотеки Євдокія Яремчук за участь в показі.

Велике значення гуцули надавали обереговій та обрядовій функції вбрання. Плине час… І на жаль, деякі споконвічні традиції забуваються. Але тішить те, що ще існують цілі родини, які передають у спадок свої знання, доносять до молодого покоління оту справжню гуцульську традицію. До уваги присутніх був запропонований показ автентичних сорочок та рушників майстринь Ірини та Наталки Андрицуляк – «Виженські мотиви».

До гуцульської вбирі відносяться й прикраси. Так, свою колекцію вишитих прикрас продемонстрували Мар'яна Бельмега з села Іспас, а колекцію бісерних прикрас - Анна Ватаманюк.

Свято гуцульської вбирі провела завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури УМЦКБ Іванна Стеф'юк. Родзинкою заходу стало встановлення рекорду. Представники Книги Рекордів України зафіксували «Найбільшу кількість людей в кептарях на одній локації» - 184 учасника.

Другого фестивального дня урочиста хода простягнулася майже на півкілометра та з веселими піснями пройшлася вулицями Вижниці. Під звуки трембіт ведучі заходу – заслужений працівник культури України Михайло Ковалюк та Ольга Дроняк-Пістащук сповістили про відкриття XXVI Міжнародного гуцульського фестивалю і запросили до вітального слова ґаздів дійства та почесних гостей. Після промов очільники області - Михайло Павлюк та Іван Мунтян нагородили поважних жителів району почесними відзнаками.

Почесну відзнаку Чернівецької облдержадміністрації «На славу Буковини» отримали Михайло Андрюк, Олександр Бродовінський, Василь Марчук, Юрій Никифоряк, Олексій Чепіль, Василь Бідений.

Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» нагороджені Михайло Андрюк та Дмитро Козубовський. Ювілейні відзнаки Чернівецької облдержадміністрації «100 років Буковинському народному вічу» отримали Наталка Андрицуляк, Іван Анич, Марія Білокрилець, Наталія Вятковська, Василь Додяк.

Відтак удостоєні гуцули підняли прапори, а ґазди фестивалю запалили святкову ватру, що сповістило про офіційний початок масштабного дійства.

Упродовж того святкового дня колективи з різних куточків Гуцульщини виступали у 8-ми номінаціях на відведених локаціях в Іспасі, Банилові, Берегометі та, звісно, у Вижниці. Паралельно функціонував фестиваль ковальства «Симфонія вогню та металу», гуцульський письменницький портал у районній бібліотеці, а ввечері кожен гуцульський регіон презентував свої традиційні смаколики, якими славиться саме їхня місцевість.

Під час гала-концерту відбулося нагородження переможців та святковий концерт за участі естрадних зірок Наталії Стець, Віктора Совяка, Олександра Квінти, Марина Фіжделюк. Після завершення гала-концерту розпочала свою роботу локація «Гуцульський движ», де всі охочі танцювали майже до ранку.

Третій фестивальний день співпав із днем знань та днем підприємця. З головної сцени дійства на стадіоні зі словами подяки учасникам, спонсорам та меценатам виступили ґазди фестивалю та здійснили традиційну передачу воза-естафети представникам Косівщини, які вже наступного року проводитимуть у себе наступний, XXVIІ Міжнародний гуцульський фестиваль. Всі учасники фестивалю, офіційні делегації та закордонні гості, а також підприємці, спонсори і меценати отримали пам'ятні подарунки від організаторів фестивалю.

Але не веселощами єдиними… Користуючись присутністю закордонних гостей у неділю, 1 вересня, між Єкабпільською крайовою Думою (Латвійська республіка) і Банилівською сільською громадою Вижницького району Чернівецької області підписано угоду про співпрацю.

Анна ВАТАМАНЮК,

провідний методист Вижницького РБНТД