Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їхнього числа, безсумнівно, відноситься і День Незалежності України. Ось так піднесено і урочисто розпочали ведучі Сніжана Джус та Юліанна Шелест міські святкування 24 серпня на Центральній алеї біля пам’ятного місця з тризубом. Полуденна пора хоч і була сонячно усміхненою, однак, на жаль, не такою багатолюдною, якби то мало бути у такий день…, хоча задум і його втілення колективом відділу культури на чолі з Альоною Присакар був змістовний, яскравий і щедрий на красу українського слова і пісні.
Сердечні слова вітань та побажань наснаги в житті, міцного здоров’я, злагоди і мирного неба адресував жителям Новодністровської ОТГ у своїй промові заступник міського голови Ігор Нажига. Вітання з днем Незалежності України завжди відлунюють у серці присмаком болю і суму, адже століттями тривала боротьба за незалежність, суверенність кордонів і право на самоідентичність мови та культури. На території нашої країни точаться бойові дії, гинуть справжні патріоти української землі, наші воїни і мирні люди. Тож ми згадуємо героїв нації, котрі своїм внеском зробили Україну такою, яка вона є сьогодні, і маємо бути гідними пам’яті загиблих і не опустити знамено їхньої боротьби ні перед якими негараздами – хвилина мовчання вкотре змушувала тамувати подих і ковтати пекучу сльозу…
І вже на кожній новій уявній сторінці цьогорічних урочистостей, у піснях і поетичних акцентах звучав заклик до дорослих і малих своїми знаннями, працею, здобутками і досягненнями примножувати славу своєї землі, бути гідними своїх предків, поважати свій народ, мелодійну мову, берегти волю і незалежність України. Відрадно, що талановитих і відданих своїй справі людей у Новодністровську чимало – маємо ким гордитися і є кому щороку вручати заслужені відзнаки. Із цією приємною місією разом з начальником відділу культури Альоною Присакар до слова вийшов заступник міського голови Микола Козак, який подякував за мужність нашим захисникам, а усім присутнім – за гідну громадську позицію, згуртованість і пошанування державного свята, як і завжди, із помітним хвилюванням у голосі пригадавши тих, хто поглядом з Вічності вболіває за свою Україну, віддавши життя за її волю і соборність, низько схиливши голову перед їхніми матерями, дітьми, дружинами і родинами.