Пошанування предка – тема, яка особлива для буковинців. А надто у великодню пору. Тому свіже заняття етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва було присвячене темі «Предко-вічне: короткий екскурс у буковинські обряди на пошану душі». Йшлося про види, структуру та семантику буковинських поминальних деревець з дарами (зокрема, й у дослідженнях Анастасії Пентелейчук, сіл Коровія, Волока, Грушівка), про спіральну свічку «сточок» («тояґ») – дані з села Остриця; про ритуальну поминальну їжу (на поминках, на кладовищі, вдома), про автентичні відповідники синтетичних вінків та багато іншого.
Про обрядову роль плакальниць в середині ХХ століття та про символіку поминальних гірлянд у Великому Кучурові розповіла дослідниця та літераторка Світлана Онуляк-Мінтенко, вона ж поділилася раніше унікальними архівними фото та цінними спогадами.
Аби зіставити обрядові поминальні приписи Буковини та інших регіонів, лекторка, кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк провела паралелі зі слобожанськими, гуцульськими, волинськими та поліськими традиціями.
Надзвичайно цікавими етнографічними свідченнями про поминальну культуру селища Березово Луганської області поділилася наша гостя, дослідниця і популяризаторка культури українського Сходу Наталія Конюх, ці відомості можна буде прочитати у наших наступних дослідженнях.
Відтак присутні познайомилися з поминальною культурою Рівненщини, яка відображена у книжці Ірини Рачковської-Баковецької «За Божим духом».
Також окремо йшлося про ритуальні пороги «вами» та дари на них, про види та значення ритуальних подарунків, про паску в системі поминального чину та ін.
Нагадаємо, буковинські поминальні деревця з дарами є елементом нематеріальної культурної спадщини України і становлять важливу частину традиційної культури.