Тема захоплива і разом з тим непроста для осмислення - «Естетика наїву в українській культурі та мистецтві». Саме їй була присвячена свіжа етнографічна студія проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, яка відбулася 26 лютого. Погляд на світ крізь призму дитинности, наївности, самолікування позитивом та барвою, або ж окремі світи, витворені уявою – кожен у таких творах шукає своє.
Відвідувачі заходу познайомилися з «розповідними» зразками народного мистецтва у малярстві та вишивці, а також творчістю Вікторії Китайгородської (гобелени), Поліни Райко (стінопис), Марії Гебрін (малярство), Марії Ковальчук (кераміка), Івана Угрина (малярство), дізналися про традиції подільського та бессарабського стінопису. Один зі зрізів заходу – біографічний: аналізувалися приклади того, як творчість здатна зцілити і «розфарбувати» темну дійсність людини.
Відтак лекторка познайомила відвідувачів із творчістю Валерія Шаленка, зокрема виставкою малярських робіт «Основи», котра експонується в нашому центрі. Валерій Шаленко в якомусь сенсі «перевтілився», адже наїв – не притаманний для нього напрям. Тож виставка «Основи» - особлива у дуже багатьох сенсах. Тут можна побачити Тараса Шевченка у ролі весільного боярина або ж підгледіти, як юний Іван Франко розмальовує бойківські скрині.
До слова, з виставкою «Основи» Валерія Шаленка можна ознайомитися до 6 березня, тож не пропустіть такої нагоди.
Фото Ігоря МОЛОТКІНА