Новини

Етнографічна студія «Буковинський рушник: Всесвіт в деталях»

16 жовтня у Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася етнографічна студія, присвячена нашій нематеріальній культурній спадщині – буковинському тканому рушникові. Ширше і більше знають про вишитий рушник, натомість як тканий, який так щедро представлений у буковинській традиційній культурі, незаслужено залишається в тіні. Тож тема «Буковинський рушник: всесвіт у деталях» об’єднала всіх, хто цікавиться нашими традиціями і ткацтвом зокрема. Йшлося про види рушників – божник, втеравник, весільні рушники, поминальне обрядове полотно, покрівець, рушники для фігурні та багато іншого. Окремо говорили про рушники одягового призначення – намітки (перемітки). Буковинські говірки в цьому плані промовисті, бо відразу в кількох населених пунктах фіксуємо назву «рушник» на позначення саме намітки.

Відвідувачі мали змогу також дізнатися про діяльність майстрині з виготовлення буковинських тканих рушників Євдокії Візнюк, а також познайомитися із етнокалендарем БФ «Рокада» (проєкт «Берегиня»), який вчить культурі носіння намітки. Провела заняття завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк.

 Особливо захопливим для відвідувачів став виступ очільника нашої установи, заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка, який продемонстрував майже двадцять тканих рушників, наміток і наочно засвідчив, що ткацька семантика – глибока і промовиста, тож кожен символ, окрім естетичної композиційної складової, має глибоке символічне навантаження.

 Говорячи про одягові рушники у техніці бурунчукового одностороннього ткацтва, лекторка Іванна Стеф’юк зауважила, що специфіка таких наміток у тому, що вони світяться на світлі, а отже – не усі свої сенси розкривають відразу. Окрім того, враховуючи фактурність орнаментики, їх можна читати як текст шрифтом Брайля – вони піддаються тактильному сприйняттю.

 Аналізували також деякі з рідкісних світоглядних практик, де присутній рушник – обряд умивання рук при закладенні житла, обряд ткання одноденного полотна, аби вберегти чоловіків від загибелі на війні тощо., рушники у плювіальному обряді «ховання ляльки» та ін.

 Етнографічна студія викликала чимало запитань, обговорень і сподіваємося, матиме продовження на подальших зустрічах.