Новини

Виставка з продовженням…

У Буковинському центрі культури і мистецтва відкрилася виставка, присвячена пам’яті знаної художниці Тамари Покотило. В дні таких чистих і таких світлих зимових свят своє 70-ти річчя мала б відсвяткувати наша колега, видатна художниця монументального та декоративно-ужиткового мистецтва, членкиня Національної спілки художників України Тамара Володимирівна Покотило.

Людина живе доти, доки її пам’ятають. Ця стара істина стає особливо актуальною у наші дні. Нажаль чимало особистостей, які прославили буковинський край, так і не отримали гідного пошанівку своєї творчої праці ні у земному житті, ні після смерті. Декілька скупих рядків у некролозі, холодні й абсолютно непотрібні слова під час громадянської панахиди. Ось, мабуть, і все.

 А як найкраще вшанувати світлу пам'ять художника?! Звичайно ж, гарною виставкою. Кожен справжній митець мріє, щоб його справа продовжувалася, хвилювала, трансформувалася й вдосконалювалася. Саме такою людиною була Тамара Покотило, митець і педагог. Саме вона на теренах нашої області почала активно популяризувати техніку розпису по тканині – батик.

Упродовж багатьох років викладачі художніх шкіл Чернівецької області також навчалися цьому мистецтву і передавали свої знання учням. Помилуватися їхніми творчими успіхами можна на виставці з промовистою назвою «Пам'ять поколінь». 103 різнопланові твори учнів та викладачів художніх шкіл з різних куточків нашого краю, дбайливо зібрані колегами Тамари Володимирівни. Під час огляду експозиції буває доволі важко відрізнити дитячу роботу від роботи наставника. Не полишає відчуття особливої гармонії, ніби кожен твір доповнює один одного, створюючи неповторну і своєрідну симфонію кольорів.

Про свою давню подругу, мисткиню і мудру жінку щиро розповідав очільник БЦКМ, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. Він зокрема зазначив:

- Упродовж двадцяти років, працюючи в нашій установі, Тамара Володимирівна опікувалася художніми школами нашого краю. Вона завжди мала свою чітку, виразну і послідовну думку про те, як має розвиватися мистецька освіта на Буковині. І сьогодні ми можемо спостерігати за результатами цієї позиції: маємо чимало добре підготовлених фахових викладачів і учнів, які вже стали професійними художниками.

Разом з продовжувачем справи Тамари Покотило, ініціатором проведення виставки, методистом БЦКМ Василем Беженарем, Микола Шкрібляк зосередив увагу присутніх на ще одному дітищі Тамари Володимирівни. Йшлося про виставку творчих робіт учнів мистецьких шкіл області «Буковинський розмай», яка минулого року відбулася вже всорокове. Це направду унікальний проєкт, аналогів якому в нашій державі не існує. Лише торік на ювілейній виставці презентували 1050 творів у дев’яти номінаціях. Це стало ще одним гарним подарунком до ювілею художниці.

Про співпрацю, творчі суперечки, наставництво Тамари Володимирівни говорив викладач Чернівецької художньої школи ім. М. Івасюка Владислав Готинчан.

- Тамара Покотило – знакова постать для художньої культури нашого краю, - підкреслив він. І додав, що їх завжди об’єднувала щира любов до дітей та до своєї справи.

На відкриття завітала завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею Лариса Курущак. До ювілею мисткині колеги з музею підготували ретроспективну виставку робіт Тамари Покотило. В експозиції – твори різних років. Варто додати, що музейні фонди поповнилися не лише роботами художниці, а й архівними матеріалами, які Тамара Володимирівна передала власноруч.

Поділилася своїми спогадами про Тамару Покотило художниця Людмила Богдан. Вона також говорила про майбутнє і минуле мистецької освіти на Буковині. Поступово до цієї дискусії приєдналися усі присутні на відкритті.

Окрім робіт у виставковій залі розташували фарби, клаптики тканини та інші матеріали, які так і не встигла використати художниця. У присутніх виникла доречна думка, щоб із цих матеріалів створити нові роботи. З такою пропозицією методисти Центру звернуться до директорів та викладачів художніх шкіл області.

Отже маємо надію, що впродовж року юні митці потішать нас новими цікавими творами. Бо у повсякденному житті всім нам так не вистачає теплих і яскравих кольорів. Може тому Тамара Покотило у своїй творчості надавала перевагу створенню квітів. І напевно відчувала, що саме вони найкраще символізують життя, яке так любила ця мужня жінка. Тому й видається цілком доречним, щоб назва виставки-продовження звучала: «Малюємо квіти для Тамари, малюємо квіти…».