Новини

Буковинці гостинно зустріли ізраїльську хореографічну делегацію

Днями до нашої установи завітала поважна делегація з Ізраїлю, яка складалася з хореографічної школи та їх наставника, знаного педагога Момі Котцера. Буковина зустріла гостей яскраво і душевно: дзвінкою піснею, вишуканою оркестровою музикою та запальним танцем. Аби презентувати гостям хоча би частинку аматорської творчості на Буковині, свою творчість подарували народний аматорський ансамбль народного танцю «Юність» Центрального палацу культури міста Чернівці (керівник – Іван Петрусяк), оркестр народних інструментів будинку творчості та дозвілля села Чагор Глибоцького району (керівник – Віталій Габор) та Театр народних традицій «Чернівчанка» (керівник – Галина Марараш). Враховуючи, що зустрілися колеги, то крім чотирьох робочих мов спілкування (українська, англійська, російська, їдиш) була застосована ще і четверта – мова танцю: ізраїльтяни та буковинці спільно виконали буковинську хору.

«Ви знаходитеся у дуже особливому місці, дорогі гості, - звернувся до присутніх директор Учбово-методичного центру культури Буковини, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. – У полікультурному, полімовному і глибоко толерантному місті Чернівці завжди особливу роль надавали традиційній культурі і віковій спадщині. Історики потвердять, що це місце, де ми знаходимося, найвище у Чернівцях, це гора святого Домініка. Тож символічно, що в нашому місці на найвищій точці знаходиться саме культура, тобто Центр культури Буковини».

Етнографічний екскурс «Читаємо Буковину: маркери традиційної культури» провела для гостей завідувач науково-методичного кабінету дослідження та збереження традиційної культури, кандидат філологічних наук Іванна Олещук, котра також провела зіставну паралель між сільською та міською культурами ХІХ-ХХ століття та стисло їх проаналізувала.

Як зʼясувалося, у складі делегації була пані Елізабет, для якої Чернівці – особливе місто, адже вона є кузиною Марти Блум, авторки знаменитого роману на тему чернівецького єврейства «Горіхове дерево». «Я сфотографувала для себе той дім на розі Дарвіна, про який ідеться у романі, мені було приємно пройтися вуличками Чернівців і вловити відтінки тої атмосфери, що була колись. І мені дуже приємно було почути про звичаї буковинців, де в чому навіть подібні з нашими».