Новини

ПОМИНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ ОБГОВОРИЛИ НА ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ

28 жовтня відбулася науково-дослідницька онлайн-конференція «Традиції, пов’язані з вшануванням померлих», яка об’єднала науковців, етнографів і дослідників традиційної культури з Києва, Рівненщини, Буковини, Чернігівщини та Приазов’я.

Захід організовано в межах довгострокового проєкту Рівненського обласного центру народної творчості, започаткованого за ініціативи директорки установи, докторки філософії Ірини Рачковської. Проєкт спрямований на дослідження, збереження та популяризацію елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Конференцію відкрили Ірина Рачковська та головний спеціаліст відділу регіональної культурної політики управління культури і туризму Рівненської ОДА Юлія Гончарова. Модерувала захід Ірина Рачковська, згодом до ведення долучилася завідувачка відділу збереження та розвитку регіональної нематеріальної культурної спадщини центру Ольга Герасимчук.

Про поховальні звичаї Рівненського Полісся розповіла докторка історичних наук Олена Боряк. На основі польових досліджень вона розглянула обрядові практики, пов’язані з підготовкою померлого до поховання, використанням води, облаштуванням домовини, поводженням із речами покійного та приготуванням ритуальних страв.

Директорка центру Ірина Рачковська представила традицію оздоблення могильних хрестів на Рівненському Поліссі, внесену до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Особливості прикрашання хрестів тканинами, хустками, фартушками та рушниками залежать від статі й віку померлого. Про локальний звичай офірного обдарювання Луківських хрестів в урочищі Старці розповів Олег Босик, висвітливши історію сакрального місця та традицію принесення дарів як вияву прохання, молитви й подяки.

Буковинську поминальну обрядовість представила кандидатка філологічних наук, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва Іванна Стеф’юк. Її доповідь «Буковинське поминальне деревце з дарами» була присвячена семи інваріантам цієї традиції та її регіональним особливостям.

Дослідниця розглянула поминальний чин у селі Розтоки на Буковинській Гуцульщині та в селі Комарів на Північній Бессарабії, а також традиції поминального деревця в селах Горбова, Волока й Сучевени. Доповідь продемонструвала розмаїття локальних форм обряду та водночас спільну символічну основу звичаю. Поминальне деревце, відоме також як «пом» або «парастас», виготовляють до похорону, оздоблюючи плодове деревце чи спеціальний каркас ритуальною випічкою та фруктами. Випечені пташки, драбинки й ключі мають символічне значення, пов’язане з душею померлого та її переходом до небесного світу. Доповідачка цитувала відомості, досліджені Раймундом Кайндлем, Володимиром Гнатюком, Тарасом Дишкантом, Родікою Зергею, Ганною Ватаманюк.

Поховально-поминальні звичаї урумів і ромеїв Приазов’я висвітлила членкиня громадської організації «Надазовські греки: уруми і румеї» Валентина Євсеєнко. Вона наголосила на самобутності традицій спільноти, сформованих під впливом православного християнства, грецької культурної спадщини та кримського середовища. Через російську окупацію значної частини Донеччини й розпорошення громад збереження цих звичаїв стало особливо актуальним.

Завершила конференцію голова громадської організації «Твоя історія, традиції твої — Березна!» Марія Шевченко, яка розповіла про традицію справляння Дідів у Березнянській громаді Чернігівської області. Осінні поминальні трапези, під час яких родини символічно запрошують душі предків до столу, засвідчують важливість родинної пам’яті та спадкоємності поколінь.

Конференція об’єднала різні регіональні традиції навколо спільної теми — збереження культурної пам’яті українців. У час війни, вимушених переселень і суспільних змін дослідження поминальної обрядовості допомагає підтримувати зв’язок поколінь і передавати майбутнім поколінням нематеріальну спадщину, що формує нашу культурну ідентичність.