Новини

У ЧЕРНІВЦЯХ ВІДБУЛАСЯ «БІСЕРНА АКАДЕМІЯ»: ПЕРША В УКРАЇНІ ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ «ҐЕРДАНИ І СИЛЯНКИ ЗАХІДНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ: ТРАДИЦІЯ І СУЧАСНІСТЬ»

13 жовтня в Буковинському центрі культури і мистецтва відбулася перша в Україні презентація книги «Ґердани і силянки західних регіонів України: традиція і сучасність» — нового дослідницького видання етнографині, майстрині народного мистецтва, членкині Національної спілки майстрів народного мистецтва України Настасії Марусик. Символічно, що знайомство з книжкою на українській землі розпочалося саме на Буковині — батьківщині авторки, яка вже 25 років мешкає у Чикаго, де продовжує досліджувати українську етнологію та популяризувати національне мистецтво.

Нова праця Настасії Марусик присвячена традиційним бісерним прикрасам західних регіонів України — ґерданам і силянкам. За їхніми орнаментами, кольоровими поєднаннями й техніками виконання постає багатогранний світ народної культури. Особливу вагу це дослідження має для Буковини, де чоловічі та жіночі бісерні прикраси внесені до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Захід модерував директор Буковинського центру культури і мистецтва, голова Чернівецького обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. Відкриваючи презентацію, він наголосив на значенні нової праці для українського культурного простору:

«Презентація нової дослідницької праці Настасії Марусик — це знакова подія не лише для Буковини, а й для всеукраїнського культурного простору. Напередодні Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини така подія направду вагома і глибоко символічна. Ми маємо велику честь називати ім’я Настасії Марусик серед дослідників не лише самовідданих, а й дуже ґрунтовних».

Книга «Ґердани і силянки західних регіонів України: традиція і сучасність» стала п’ятим виданням Настасії Марусик. Їй передували «Барви Буковини», «Буковинське вишиття і ткацтво: знаки-символи», «Стародавні буковинські вироби з бісеру» та «Бісерна терапія». Усі ці праці об’єднує увага до народної орнаментики, традиційних технік і мистецької спадщини Буковини. Нова праця про ґердани та силянки продовжує цю дослідницьку лінію, розширюючи її до мистецьких традицій усіх західних регіонів України.

Робота над книжкою тривала п’ять років. Авторкою передмови стала знана дослідниця бісеронанизування Олена Федорчук. У виданні зібрано автентичні зразки бісерних прикрас різних регіонів, авторські роботи Настасії Марусик, а також 324 схеми, якими майстриня ділиться з читачами, дослідниками та всіма, хто прагне опановувати традиційне мистецтво.

Розповідаючи про процес створення книжки, Настасія Марусик зізналася, що її оселя в Чикаго на цей час перетворилася на справжню «лабораторію кольору», де барви жили власним життям. Утілити масштабний дослідницький і видавничий задум авторці допомагали сестра Ганна Кушнір та Оксана Малецька-Казанівська — американка українського походження. Побачила світ книжка у видавництві «Майстер книг».

Важливим складником презентації стало відеозвернення Євгена Шевченка — заслуженого діяча мистецтв України, голови Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Він здійснив екскурс до витоків мистецтва нанизування бісеру, охарактеризував особливості й знаковість української колористичної культури та окреслив роль Настасії Марусик у збереженні культурних надбань України.

Авторку також привітала Марина Харитон, головна спеціалістка відділу з питань культури, мистецтв та культурної спадщини управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації. Вона подякувала дослідниці за багаторічну працю, відданість українському народному мистецтву та вагомий внесок у збереження і популяризацію культурної спадщини.

Щирими й особистими спогадами про співпрацю з Настасією Марусик поділилася голова громадської організації «Вишиваний дивотвір», культурна діячка Одарка Кучерява. Звертаючись до авторки від імені майстринь, яких об’єднала громадська організація, вона пригадала одну з перших зустрічей:

«Виступаю зараз від імені багатьох майстринь, яких поєднала наша громадська організація. Ми пам’ятаємо ту вашу першу майстерку, де ви сказали: “Все просто, все легко, все вдасться”».

На згадку про зустріч Одарка Кучерява подарувала Настасії Марусик шеврон із садгірським орнаментом.

Про особливий зв’язок між поколіннями, який здатне відроджувати народне мистецтво, розповіла наукова співробітниця Чернівецького обласного художнього музею Лариса Курущак. Вона наголосила, що музей зберігає роботи авторки, а також поділилася родинною історією:

«По-перше, ми дуже пишаємося тим, що в наших фондах є ваші роботи. А по-друге, хочу сказати дещо особисте: моя мама Ольга займалася нанизуванням бісеру — мені здається, вона робила котильони. Я не нанизую, так сталося. А Оля моя, донечка, побачила якось на виставці ваші “Три ружі” і так загорілася, що це мистецтво через покоління заговорило в ній. Ви сієте ці зерна, і де вони впали — там проростають».

Свою вдячність дослідниці висловила й майстриня з нанизування бісеру Оксана Онуфрійчук:

«Я також те зернятко, яке посіяли ви. Ваші дослідження мене надихають, і я вам невимовно вдячна».

Про складність і водночас виняткову тендітність бісерного мистецтва говорив Василь Павлюк, заступник директора Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту. Він відзначив важливість збереження автентичних виробів і подякував авторці за її роботу:

«Фахівці знають, яке воно насправді тендітне — мистецтво нанизування бісеру. І знають, як важко зберегти самі артефакти. Ви це робите, за що я вам щиро дякую. Бажаю завжди почуватися щасливою і аби вам до рук завжди йшло те, чого потребує ваше серце».

Журналістка та майстриня вишивки Олена Чайка звернула увагу на художню виразність робіт Настасії Марусик, зокрема її декоративних картин, які прикрашають інтер’єри:

«Вражена вашими декоративними картинами в інтер’єрі, ці роботи дають багато надиху».

Підсумовуючи зустріч, Микола Шкрібляк наголосив на її пізнавальній та професійній цінності:

«Сьогодні відбулася справжня “бісерна академія”, і я щиро дякую всім причетним за це, а особливо нашій Настасії Марусик».

Завершенням події стало відзначення авторки та її сестри. Настасію Марусик і Ганну Кушнір нагородили дипломами Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Перша українська презентація книжки Настасії Марусик у Чернівцях стала не лише знайомством із новим дослідженням, а й зустріччю людей, яких об’єднує шанобливе ставлення до народного мистецтва. Видання про ґердани й силянки засвідчує, що традиція живе завдяки тим, хто її досліджує, зберігає, відтворює та передає далі. А кожна збережена схема, кожен задокументований орнамент і кожна майстерка стають ще одним кроком до того, щоб мистецька спадщина західних регіонів України залишалася живою частиною сучасної культури.