Новини

ЮВІЛЕЙНА ЗГАДКА ПРО НЕЗАБУТНЮ ОЛЕНУ ГАСЮК

7 липня виповнюється 105-та річниця від дня народження берегині й майстрині технологій і традицій народної вишивки Олени Гасюк (1921–2017). Їй судилося стати однією з оригінальних постатей художньої вишивки, дивувати світ своїм неповторним мистецтвом і носити високе звання «Заслужений майстер народної творчості України».

Народилася Олена Гасюк у селі Дихтинець Путильського району Чернівецької області. Змалечку Олена гарно вміла малювати, добре запам’ятовувала гуцульські орнаменти, які пізніше відшивала на клаптиках полотна і складала в альбом. Так вона набула слави вправної майстрині, до якої приходили за порадою і найкращими орнаментами.

Її талант генетично зумовлений, про це дізнаємося зі статті Д. Козубовського, де описується рід Олени Гасюк: «Дід Іван Федюк був відомим мосяжником, який виготовляв металеві прикраси для заможних гуцульських родин. Знаменитими були також і його люльки, які отримали назву „люлька-путилівка“. Родина була велика: сім доньок та син Василь, який, як і батько, займався мосяжництвом. Мати Олени Онуфріївни, Настасія Іванівна, ткала, батько, Онуфрій Михайлович, який походив з родини Дудчаків, столярував, а також був вправним теслею. Свій вибір Оленка зробила у п’ять років — вирішила, що навчиться вишивати так вправно, як тітка Марія. Першою вишитою роботою дівчинки був медальйон, у центрі композиції якого майбутня майстриня відобразила квітку та схрещені топірці. Робота була виконана геометричним орнаментом та отримала схвалення діда Івана».

У Вижницькому училищі прикладного мистецтва пані Олена одночасно працювала і постійно навчалася, удосконалювалася, а пізніше очолила кафедру художньої вишивки. Займалася дослідницькою роботою, експериментувала, зберігаючи при цьому автентичність та орнаментальну мову народного вбрання. Так послідовно, крок за кроком створила цілу колекцію сорочок, кептариків, спідничок, сардаків. Підходила до творчого процесу по-новаторськи. Також вміла створювати портрети, тематичні панно та присвячувати їх особливим датам життєпису видатних людей.

Олена Онуфріївна володіла багатьма засобами мистецтва вишивки та відновлювала давні шви. Увесь час відточувала майстерність, домагалася високої довершеності виробу як у кольоровій гамі, так і в декоративних рішеннях. Не раз фахівці, мистецтвознавці відзначали творчі вироби майстрині як професійні, вишукані, досконало вивершені.

Згодом Олена Гасюк приєдналася до Буковинського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Вона — одна із перших номінантів на обласну премію імені Г. Гараса за творчі досягнення у розвитку народного орнаментального мистецтва Буковини та продовження його традицій. А у 2011 році, вже будучи на заслуженому відпочинку, за значний внесок у розвиток українського народного мистецтва Указом Президента України нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

Її домівка виглядала як світлиця, де побут було декоровано художньою вишивкою: стільці, стіни з рушниками, килими, портрети та панно із зображенням видатних українських особистостей. У 1996 році в оселі вишивальниці таки було відкрито музей, що став невеличким осередком для студентів та гостей краю.

У 1981 році у видавництві «Вища школа» вийшов альбом «Художнє вишивання», упорядкований Оленою Онуфріївною у співавторстві з Марією Гаврилівною Степан. Автори намагалися відобразити найкращі досягнення того періоду в розвитку мистецтва вишивки. Наочний підручник спрямований саме на вихованців училищ художнього напряму, а також для всіх охочих опанувати ази вишивки. У ньому послідовно подається опис кожної техніки з паспортною характеристикою, 80 різних швів та технік вишивки. В додатку — 130 таблиць з етнографічними узорами народної вишивки України.

У 2006 р. у видавництві «Черемош» вийшов альбом Олени Гасюк «Буковинська народна вишивка», де зібрано 280 орнаментів та 100 різних технік вишивання.

Олена Гасюк була учасницею і лауреаткою багатьох міжнародних, всеукраїнських, персональних виставок. Її роботи знаходяться в приватних колекціях в Ізраїлі, Аргентині, США, Німеччині, Польщі, Румунії, Канаді. В колекції залишилась величезна кількість дипломів та грамот з виставок різного рівня.

Її ім’я увійшло в історію народного мистецтва Буковини й України загалом. Орнаменти, створені мисткинею, відображають душу часу — з історією і символами минулого, барвою теперішнього і мріями майбутнього. Адже правдива традиція не переривається, як і народне мистецтво, що живе поза часом.

Світлана ПРОДАНЧУК,

методистка науково-методичного відділу дослідження та популяризації

традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва

ДЖЕРЕЛА:

1. Гасюк О. О. Художнє вишивання : альбом / О. О. Гасюк, М. Г. Степан. – 2-е вид. – Київ : Вища школа, 1983. – 134 c. : іл.

2. Гасюк О. О. // Національна академія наук України. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського.

3. Козубовський Д. Олені Онуфріївні Гасюк – 95.

4. Народні майстри Буковини: мистецький довідник. – Чернівці : Прут, 2009. – 48 с.: іл.

5. Яківчук А. Синява неба і золотаві відблиски сонця. – Чернівці : Прут, 2009.