Буковинський центр культури та мистецтва — Буковинський центр культури та мистецтваБуковинський центр культури та мистецтваhttp://bukcentre.cv.ua/index.php2026-05-16T11:08:39+03:00Joomla! - Open Source Content ManagementДРАЧИНЕЦЬКА МАЛАНКА: ПРО ЩО ГОЙКАЮТЬ ДІДИ І ЧОГО НЕ ВАРТО СМИКАТИ ДІДЬКА ЗА ХВОСТА2026-05-14T16:40:15+03:002026-05-14T16:40:15+03:00http://bukcentre.cv.ua/index.php/tradytsiina-kultura/zvychai-ta-obriady/7817-drachynetska-malanka-pro-shcho-hoykayut-didy-i-choho-ne-varto-smykaty-didka-za-khvosta.htmlGlibNikglibjetlev@gmail.com<div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', serif; color: #000000;"><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #990000; float: left;" alt="32a825fe-022a-41e7-8539-85f0af500c83" src="images/2026/May/32a825fe-022a-41e7-8539-85f0af500c83.jpg" height="307" width="230" /><span style="color: #800000;"><strong>Вони бешкетують</strong> так, що <strong>перевертається світ</strong>: на межі старого і нового року у Драчинцях, як і в багатьох інших селах Буковини та Прикарпаття, з’являються <strong>«страшно цікаві» персонажі</strong> — <strong>Діди</strong> з дубинами і рогами, <strong>Маланка, Дідьки, Смерть, Коваль, Дівка, Парубок, Баба, Гуцули, Цигани</strong>, а поруч із ними — цілком сучасні герої, <strong>від політиків до кіноперсонажів</strong>.</span></span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', serif; color: #000000;">Маланкування, як і саме життя, змінюється: одні образи відходять в історію, інші — виникають. Яким було маланкування у давні часи — розповідає дослідниця традицій села Драчинці <b>Марія Крушельницька-Угринчук</b>, котра багато чого чула від свого батька Івана:</span></p>
<p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt 35.4pt; text-align: justify; line-height: normal;"><span style="color: #000000;"><i><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', serif;">«Як і в других селах, у нас кождий кут мав свою Маланку: на Лукові своя була, у Центрі — своя, на Мокірці — своя. Перебиралися в нас не лиш хлопці, а й молоді жонаті чоловіки. Лице мают сховати за масков і навіть голос перемінити. Бо коли тебе впізнали — вже по всему: ти здоймаєш маску і дивишся збоку. Тато розказував так: у кожному гурті обов’язково має бути Маланочка — хлопец, перебраний за дівчину. От Маланка може аж так си дуже не ховати — маю на увазі, як впізнають, то нічого. Мій тато всі роки йшов за Маланочку: у сорочку вбраний, фота, на голові — віночок. Були Цигани з Ведмедями на ланцах, нечиста сила. І особливо у нас цікаві Діди — вони в сардаках, великих солом’яних капелюхах (таких крислатих, ніби парасоля). Діди мали в руках дубини-палиці, а на лицях — маски з довгими бородами з повісма. На плечах — горб, і вбраний в сардак. Дід стукає дубинов до леду чи каменя на подвір’ї і гойкає: „О-го-го-го-го…“. То було так страшно і так цікаво… Страшно цікаво. І ще таке: тепер Маланка ходит вночи, а вдень новим зерном на Василія засівают маленькі хлопчики. А давними роками, коли я була малою, або коли мій тато був малим — тогди засівали оці Діди. Вони приходили з рогами, трубили в них, засівали зерном і так само гойкали. І були в нас Кози перебрані, налавником зверху накриті. Та Коза скаче, та мекає — чудо було з тов Козою».</span> </i> </span></p>
</div><div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', serif; color: #000000;"><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #990000; float: left;" alt="32a825fe-022a-41e7-8539-85f0af500c83" src="images/2026/May/32a825fe-022a-41e7-8539-85f0af500c83.jpg" height="307" width="230" /><span style="color: #800000;"><strong>Вони бешкетують</strong> так, що <strong>перевертається світ</strong>: на межі старого і нового року у Драчинцях, як і в багатьох інших селах Буковини та Прикарпаття, з’являються <strong>«страшно цікаві» персонажі</strong> — <strong>Діди</strong> з дубинами і рогами, <strong>Маланка, Дідьки, Смерть, Коваль, Дівка, Парубок, Баба, Гуцули, Цигани</strong>, а поруч із ними — цілком сучасні герої, <strong>від політиків до кіноперсонажів</strong>.</span></span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', serif; color: #000000;">Маланкування, як і саме життя, змінюється: одні образи відходять в історію, інші — виникають. Яким було маланкування у давні часи — розповідає дослідниця традицій села Драчинці <b>Марія Крушельницька-Угринчук</b>, котра багато чого чула від свого батька Івана:</span></p>
<p style="margin: 0cm 0cm 0.0001pt 35.4pt; text-align: justify; line-height: normal;"><span style="color: #000000;"><i><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', serif;">«Як і в других селах, у нас кождий кут мав свою Маланку: на Лукові своя була, у Центрі — своя, на Мокірці — своя. Перебиралися в нас не лиш хлопці, а й молоді жонаті чоловіки. Лице мают сховати за масков і навіть голос перемінити. Бо коли тебе впізнали — вже по всему: ти здоймаєш маску і дивишся збоку. Тато розказував так: у кожному гурті обов’язково має бути Маланочка — хлопец, перебраний за дівчину. От Маланка може аж так си дуже не ховати — маю на увазі, як впізнають, то нічого. Мій тато всі роки йшов за Маланочку: у сорочку вбраний, фота, на голові — віночок. Були Цигани з Ведмедями на ланцах, нечиста сила. І особливо у нас цікаві Діди — вони в сардаках, великих солом’яних капелюхах (таких крислатих, ніби парасоля). Діди мали в руках дубини-палиці, а на лицях — маски з довгими бородами з повісма. На плечах — горб, і вбраний в сардак. Дід стукає дубинов до леду чи каменя на подвір’ї і гойкає: „О-го-го-го-го…“. То було так страшно і так цікаво… Страшно цікаво. І ще таке: тепер Маланка ходит вночи, а вдень новим зерном на Василія засівают маленькі хлопчики. А давними роками, коли я була малою, або коли мій тато був малим — тогди засівали оці Діди. Вони приходили з рогами, трубили в них, засівали зерном і так само гойкали. І були в нас Кози перебрані, налавником зверху накриті. Та Коза скаче, та мекає — чудо було з тов Козою».</span> </i> </span></p>
</div>Обласний конкурс аматорських хорових колективів імені Сидора Воробкевича2026-05-13T10:22:13+03:002026-05-13T10:22:13+03:00http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/7810-oblasnyi-konkurs-amatorskykh-khorovykh-kolektyviv-imeni-sydora-vorobkevycha.htmlVolandglibjetlev@gmail.com<div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-indent: 35.4pt; line-height: normal; text-align: right;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;"><span style="color: #800000;"><strong>АНОНС </strong></span></span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;"><span style="color: #800000;"><strong><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #ae1313; float: left;" alt="11" src="images/2026/May/11.jpg" height="387" width="273" />16 травня в Центральному палаці культури міста Чернівці відбудеться ХІІ обласний конкурс аматорських хорових колективів імені Сидора Воробкевича.</strong></span> </span><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Конкурс проводиться з метою збереження традицій хорового співу та подальшого розвитку аматорського хорового мистецтва на Буковині, популяризації творчості буковинського композитора, письменника, педагога Сидора Воробкевича.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Організатори – управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Буковинський центр культури і мистецтва.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><strong><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Початок заходу об 11.00</span></strong></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><em><strong><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Щиро запрошуємо всіх шанувальників хорового мистецтва!</span></strong></em></p></div><div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-indent: 35.4pt; line-height: normal; text-align: right;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;"><span style="color: #800000;"><strong>АНОНС </strong></span></span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;"><span style="color: #800000;"><strong><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #ae1313; float: left;" alt="11" src="images/2026/May/11.jpg" height="387" width="273" />16 травня в Центральному палаці культури міста Чернівці відбудеться ХІІ обласний конкурс аматорських хорових колективів імені Сидора Воробкевича.</strong></span> </span><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Конкурс проводиться з метою збереження традицій хорового співу та подальшого розвитку аматорського хорового мистецтва на Буковині, популяризації творчості буковинського композитора, письменника, педагога Сидора Воробкевича.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Організатори – управління культури Чернівецької обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації), Буковинський центр культури і мистецтва.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><strong><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Початок заходу об 11.00</span></strong></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><em><strong><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Щиро запрошуємо всіх шанувальників хорового мистецтва!</span></strong></em></p></div>Берегометській школі мистецтв ім. Одарки Киселиці – 55!2026-05-13T10:16:06+03:002026-05-13T10:16:06+03:00http://bukcentre.cv.ua/index.php/novini-z-rajoniv/vizhnichchina/7816-berehometskii-shkoli-mystetstv-im-odarky-kyselytsi-55.htmlVolandglibjetlev@gmail.com<div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt;"><span style="color: #800000;"><strong><span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif';"><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #b11b1b; float: left;" alt="1_3" src="images/2026/May/18/1_3.jpg" height="174" width="326" />10 травня </span><span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif';">Будинок культури селища Берегомет </span></strong></span><span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif';"><span style="color: #800000;"><strong>був переповнений глядачами. На сцені вирувало музичне дійство з нагоди 55-річчя Берегометської школи мистецтв імені Одарки Киселиці.</strong> </span><span style="color: #000000;">М</span><span style="color: #000000;">оре яскравих емоцій, бурхливі оплески, квіти. Присутні в залі щиро вітали тих, хто створив свято музики і краси. 55 років — ціла епоха, все почалося у далекому 1971 році, коли 30 липня наказом №129 Чернівецького обласного управління культури було відкрито Берегометську дитячу музичну школу. Директором призначили Михайла Фрунзе. Тоді в закладі працювало лише 7 вчителів, які навчали 65 учнів. Михайло Вікторович заклав той міцний творчий та матеріальний фундамент, на якому і досі стоїть школа. Символічно, що майже увесь теперішній колектив — колишні випускники школи.</span></span></span></p>
</div><div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt;"><span style="color: #800000;"><strong><span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif';"><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #b11b1b; float: left;" alt="1_3" src="images/2026/May/18/1_3.jpg" height="174" width="326" />10 травня </span><span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif';">Будинок культури селища Берегомет </span></strong></span><span style="font-family: 'Times New Roman', 'serif';"><span style="color: #800000;"><strong>був переповнений глядачами. На сцені вирувало музичне дійство з нагоди 55-річчя Берегометської школи мистецтв імені Одарки Киселиці.</strong> </span><span style="color: #000000;">М</span><span style="color: #000000;">оре яскравих емоцій, бурхливі оплески, квіти. Присутні в залі щиро вітали тих, хто створив свято музики і краси. 55 років — ціла епоха, все почалося у далекому 1971 році, коли 30 липня наказом №129 Чернівецького обласного управління культури було відкрито Берегометську дитячу музичну школу. Директором призначили Михайла Фрунзе. Тоді в закладі працювало лише 7 вчителів, які навчали 65 учнів. Михайло Вікторович заклав той міцний творчий та матеріальний фундамент, на якому і досі стоїть школа. Символічно, що майже увесь теперішній колектив — колишні випускники школи.</span></span></span></p>
</div>"Як працювати з ветеранами та розуміти їхні потреби. Говоримо без бар'єрів"2026-05-13T09:29:10+03:002026-05-13T09:29:10+03:00http://bukcentre.cv.ua/index.php/nasha-robota/7815-yak-pratsiuvaty-z-veteranamy-ta-rozumity-ikhni-potreby-hovorymo-bez-bar-ieriv.htmlVolandglibjetlev@gmail.com<div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="color: #800000;"><strong><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #a12121; float: left;" alt="111" src="images/2026/May/111.jpg" height="149" width="280" />Створення безбар’єрного культурного середовища — це індикатор зрілості всього суспільства.</strong> </span><span style="color: #000000; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; font-size: 12pt; text-indent: 35.4pt;">Коли ветеран без перешкод може відвідати прем'єру в театрі, презентацію книги чи художню виставку, ми робимо реальний крок до його успішного повернення додому. Культура без меж лікує рани війни та об’єднує країну навколо спільних цінностей.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Завідувачка відділу менеджменту та міжнародної співпраці Буковинського центру культури і мистецтва Крістіна Зборлюкова поділилась унікальним досвідом створення простору та організації культурних заходів для ветеранів у рамках семінару "Як працювати з ветеранами та розуміти їхні потреби. Говоримо без бар'єрів" за ініціативи Донецького обласного навчально- методичного центру культури, який зібрав понад сто учасників.</span></p>
</div><div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="color: #800000;"><strong><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #a12121; float: left;" alt="111" src="images/2026/May/111.jpg" height="149" width="280" />Створення безбар’єрного культурного середовища — це індикатор зрілості всього суспільства.</strong> </span><span style="color: #000000; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; font-size: 12pt; text-indent: 35.4pt;">Коли ветеран без перешкод може відвідати прем'єру в театрі, презентацію книги чи художню виставку, ми робимо реальний крок до його успішного повернення додому. Культура без меж лікує рани війни та об’єднує країну навколо спільних цінностей.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.4pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Завідувачка відділу менеджменту та міжнародної співпраці Буковинського центру культури і мистецтва Крістіна Зборлюкова поділилась унікальним досвідом створення простору та організації культурних заходів для ветеранів у рамках семінару "Як працювати з ветеранами та розуміти їхні потреби. Говоримо без бар'єрів" за ініціативи Донецького обласного навчально- методичного центру культури, який зібрав понад сто учасників.</span></p>
</div>«БУКОВИНСЬКА ФАНФАРА»- 20262026-05-12T15:17:10+03:002026-05-12T15:17:10+03:00http://bukcentre.cv.ua/index.php/mystetski-shkoly/informatsiina-platforma/7814-bukovynska-fanfara-2026.htmlVolandglibjetlev@gmail.com<div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;"><span style="color: #800000;"><strong><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #ad2525; float: left;" alt="12" src="images/2026/May/12.jpg" height="304" width="202" />Музика - універсальна мова, яка не потребує перекладу, але здатна передати найглибші сенси. Саме це твердження яскраво продемонструвало обласне свято духової музики «Буковинська фанфара»,</strong></span> яке відбулося 11 травня в залі Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка з нагоди відзначення Дня Європи в Україні. Цьогорічний захід перетворився на справжнє свято гармонії, єдності та культурного діалогу, об’єднавши на одній сцені музикантів різних поколінь та професійних рівнів.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Загалом у музичному дійстві взяли участь 15 духових оркестрів, що свідчить про потужний розвиток та збереження традицій духової музики на Буковині. Сцена стала місцем зустрічі як для тих, хто лише починає свій творчий шлях, так і для справжніх метрів музичного мистецтва.</span></p>
</div><div class="feed-description"><p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;"><span style="color: #800000;"><strong><img style="margin-right: 7px; border: 1px solid #ad2525; float: left;" alt="12" src="images/2026/May/12.jpg" height="304" width="202" />Музика - універсальна мова, яка не потребує перекладу, але здатна передати найглибші сенси. Саме це твердження яскраво продемонструвало обласне свято духової музики «Буковинська фанфара»,</strong></span> яке відбулося 11 травня в залі Чернівецької обласної філармонії ім. Д. Гнатюка з нагоди відзначення Дня Європи в Україні. Цьогорічний захід перетворився на справжнє свято гармонії, єдності та культурного діалогу, об’єднавши на одній сцені музикантів різних поколінь та професійних рівнів.</span></p>
<p style="margin-bottom: 0.0001pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt; line-height: normal;"><span style="font-size: 12pt; font-family: 'Times New Roman', 'serif'; color: #000000;">Загалом у музичному дійстві взяли участь 15 духових оркестрів, що свідчить про потужний розвиток та збереження традицій духової музики на Буковині. Сцена стала місцем зустрічі як для тих, хто лише починає свій творчий шлях, так і для справжніх метрів музичного мистецтва.</span></p>
</div>