Ми разом!

Три тижні українські військові дають відсіч російським окупантам. Знищують їхню техніку. Щодня руйнуються недолугі кремлівські плани швидко захопити нашу країну. Кожен українець сьогодні відчуває гордість за своїх. Увесь світ захоплений доблестю наших Збройних Сил та добровольців, нашими людьми.

Ми всі разом, несамовито й героїчно, чинимо опір загарбникам, навіть, у тилу. Ми стали старшими на десятиліття й мудрішими на віки. Ми об’єдналися.

Жителі Клішковецької громади працюють, не покладаючи рук. В кожному селі печуть хліб, печиво, смаколики для наших бійців на передовій. За останні дні у Малинцях готували вареники, пекли завиванці і варили борщ для однієї з військових частин, в Санківцях закоптили домашню ковбасу та буженину і вже вчора ввечері наші хлопці-захисники з передової дякували за смакоту. Шилівчани постійно поповнюють запаси та відправляють на передову рибні та м'ясні консерви. А у місцевій школі вчителі, діти, батьки, усі сільчани плетуть маскувальні сітки, збирають овочі та фрукти, сортують гуманітарну допомогу, що надходить з-за кордону і відправляють її тим, хто потребує підтримки.

Мешканці Перебиківців забезпечили Чернівецький перинатальний центр овочами, щодня печуть здобу, роблять голубці, ліплять вареники, в школі плетуть маскувальні сітки - все для перемоги! Жителі села Поляна заготовлюють овочі та фрукти, збирають домашню консервацію для переселенців та бійців.

Клішківчани продовжують надавати допомогу вимушеним переселенцям, які проживають на території громади: готують гарячу їжу та забезпечують комфортні умови проживання, в їдальнях Клішковецьких шкіл щоденно випікаються булочки, печиво. Їх відправляють для жителів окупованих міст України. Волонтери відвезли дитячий та дорослий одяг в ГО «Добротворець», надали допомогу чернівецьким інтернатам, в яких перебувають діти-переселенці зі Сходу. В їдальнях продовжується безкоштовне харчування переселенців та дітей, які зараз долучилися до навчання.

Третій тиждень як наше життя змінилося назавжди. Ця війна вже вписана кров'ю в світову історію. Війна за свободу й Незалежність України. Ми щодня відчуваємо невимовний біль від втрат своїх близьких, від втрат кожного українця. Адже стали однією сім'єю, де разом плачуть і разом тяжко працюють заради майбутнього. Разом воюють. То ж пам'ятаймо: кожен з нас цінний для України. Кожен на своєму місці. І заклади освіти, і садочки, і установи культури.

Попри сльози, невимовний біль і втрати маємо зберегти для прийдешніх поколінь наші цінності, землю, країну. Ми обов'язково переможемо, адже правда на нашому боці!