Нев’янучий цвіт українства

24 жовтня у читальному залі Глибоцької центральної районної бібліотеки відбулася зустріч з просвітянами Глибоччини та учнями Глибоцького ліцею з приводу важливої для кожного українця події – 150–ти річчя від дня створення товариства «Просвіта», що належить до вагомих в історії українства, і є не просто ювілеєм однієї з громадських організацій. Вона має без перебільшення епохальне значення. Під час заходу присутні разом з ведучими пройшли основними сторінками історії цього товариства. Саме з «Просвітою»,пов'язаний найінтенсивніший період націєтворення, що тривав протягом багатьох десятиліть. Найбільше значення в діяльності товариства мало живе слово. Сотні тисяч хат-читалень, десятки видавництв, тисячі самодіяльних хорових колективів, театрів, гуртків, книгорозповсюджувачів – все це поширювало рідне слово, гуртувало націю.

Великий внесок у розвиток просвітництва на Буковині внесли Юрій Федькович, Ольга Кобилянська, Степан Смаль-Стоцький, Сільвестр Яричевський. Особливо відзначалися в ньому брати Воробкевичі. А створена Сидором Воробкевичем пісня “Мово рідна, слово рідне…” стала своєрідним гімном просвітян не лише на Буковині.

Ольга Кобилянська писала: “Згадуйте предків своїх, щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не згубіть”. Сьогодні просвітяни, втілюючи у життя цей заповіт, проводять творчі зустрічі письменників, художників, музикантів зі школярами та студентською молоддю, де розповідають про життя і творчість митців Буковини, дарують їм книги, картини і пісні. На заході до присутніх звернулися голова районного товариства «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка Олександра Приходько-Возняк, начальник відділу культури і туризму Глибоцької РДА Олена Рєпіна, голова райкому профспілки працівників освіти Глибоцького району Світлана Лазурко та директор музею – світлиці Домки Ботушанської Ольга Шевченко.