Різдво - найбільше свято з дитинства

Різдвяні історії до етнопроєкту «Буковинське Різдво»

Розповідь  дев'ята

Так, мабуть, скаже кожен, хто хоч один раз ходив колядувати чи був у родинному колі за святвечірнім столом. А скільки інших гарних різдвяних традицій залишаються з нами дорогими серцю на все життя.

Однак традиції змінюються чи зостаються, а емоції, енергетика, світло й тепло Різдва ніколи не минають.

Дмитро Миколайович Курик - відомий митець, поважний вчитель і керівник - усе життя присвятив дереворізьбленню і навчанню молодих художників. Але спогадами в цю пору завжди в рідних Вашківцях, коли з братом ходили колядувати. Як це було радісно! Та ще й відповідально, бо колядникам правила виписані з діда-прадіда. Тільки тепер мало хто про них пам'ятає...

А чи багато сучасних батьків, як колись неньо Дмитра Миколайовича, витрачають свій час і клопочуться, аби змайструвати дітям зірку чи шопку, приладнати туди світло?

...Світло, яке в різдвяний вечір по- особливому веселить землю і людську душу. Світло, яке ніколи не згасне, бо віруючі люди запалюють його насамперед у своїх серцях. Христос народився!

Микола ШКРІБЛЯК