Іконографічні особливості сюжету Різдва Христового художниці Тамари Покотило

(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Із творчого доробку (вибране чотирнадцяте)

Тамара Покотило – буковинська художниця декоративно-ужиткового мистецтва, членкиня Національної спілки художників України (1989 р.), лауреатка обласних премій ім. С. Воробкевича (2011 р.) та ім. Одарки Киселиці (2015 р.), міжнародної літературно-мистецької премії ім. Ольги Кобилянської (2012 р.). Народилася 10 січня 1952 р. у м. Лубни Полтавської області. Початкову мистецьку освіту здобула в Лубенській художній школі (1965-1969 рр.). У 1974 р. закінчила Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва, з цього року і донині проживає у м. Чернівцях. Художниця – учасниця численних зарубіжних, всеукраїнських, обласних виставок.

Різдво (батик, холодний розпис)

Мисткиня створює роботи в різних техніках: батик, аплікація, колаж, вони бувають і станкові, і монументально-декоративні. Творчі композиції в холодному розпису батику відрізняються палітрою технологічних і композиційних прийомів, а також застосуванням різних ефектів (сольового, «кракле», контурних паст, сухих барвників). Гнучка чітка лінія, виконана резервуаром, надає роботі графічності, а застосування колірних плям, тональних розтяжок та патьоків акриловими фарбами – живописності. Творчі задуми художниці вимагають заглибленого споглядання, бо користується вона багатою палітрою кольорів, утворюючи максимально складні відтінки. Це й формує власний стильовий почерк художниці.

Мистецький здобуток Тамари Покотило складають натюрморти, сюжетно- тематичні, нефігуративні композиції, ікони. Особливу увагу хочеться звернути на полотно «Різдво». Це власна інтерпретація традиційної іконографії: тлом композиції слугує скелястий пейзаж, який в центрі плавно переходить в печеру. Марія лежить на ложі з тканини, а новонароджений сповитий Ісусикй – в яслах, над ним схилилися віл та віслюк. Справа від центрального сюжету зображено три волхвів з дарами, нижче сидить задуманий Йосиф, до нього з подарунками підійшли вітати пастухи, позаду них – отара овечок. Діва Марія повернута до пастухів з розпростертими руками, як знак того, що вона хоче показати їм свого сина. Над скелями написані радіючі ангели, по центру неба – Вифлеємська зірка, яка великим променем світла падає на німб Богородиці та маленького Спасителя. Усі образи та постаті умовні й стилізовані. Навкруги печери зображено гори і уступи з ламаною кофігурацією, освітлені сяйвом зірки. Частини композиції врівноважені та композиційно згруповані. Твір написаний із переважанням холодних відтінків, але образи святих виконані в теплих тонах.

 

 

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця, методистка БЦКМ