Новини

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ З ДУШЕВНИМИ ПІДТЕКСТАМИ

Тема, яка з одного боку дуже загальна, а з іншого – близька багатьом: «Невідоме про відоме: тварини в нашій традиції».

Зокрема, які таємниці гуцульського та бессарабського вівчарства, чому буковинські ґаздині корову називають рахманною і ставляться до неї з особливим трепетом, як представлені «звірині» образи в новорічній традиції буковинського маланкування, які українські території вважають однією зі світових прабатьківщин свійського коня – про це та багато іншого почули відвідувачі свіжої етнографічної студії від дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва.

Окремо акцентувалося на таких темах:

• обряд «Засівання конем» у селі Вістря як елемент нематеріальної культурної спадщини і порівняння філософських посилів цього обряду з образом коня у традиції маланкування Чернівецької області та з величальними обрядами на честь дівчини «Плєс» («Пляс») на прикладі сіл Ржавинці та Клішківці;

• казки про тварин і студії Івана Франка у цьому напрямку;

• космогонічні та соціально-історичні підтексти деяких звіриних образів буковинської Маланки;

• вівчарський обрядовий календар Північної Бессарабії та обряд першого задою на Буковинській Гуцульщині в порівнянні з болгарськими пастушими практиками;

• образ кота в українській традиції (від «спілкування» з домовиками до образу в колискових);

• образи вола та корови в народній культурі буковинців.

Захід провела кураторка етнографічного проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк.

Фото: Ігор Молоткін