Новини

ЕТНОГРАФІЧНА СТУДІЯ «МІСЦЕ СИЛИ. БЕССАРАБСЬКИЙ АКЦЕНТ»

Нашу Чернівецьку область у етнографічному сенсі можна назвати Україною в мініатюрі, адже етнографічно тут тісно переплетені власне буковинські, гуцульські, бессарабські та покутські смисли. Який він – бессарабський колорит? Про це йшлося на нашій новій етнографічній студії. Зокрема, лекторка, завідувачка науково-методичного відділу дослідження та популяризації традиційної культури Буковинського центру культури і мистецтва, кандидатка філологічних наук Іванна Стеф’юк розповіла про такі цінні явища нашої культурної спадщини, як традиція килимарства, традиція виготовлення та побутування тайстр, гончарство у Коболчині (діяльність Івана Гончара та Василя та Ольги Николайків), техніка «суха кладка», феномен творчості Вікторії Китайгородської, фольклор затоплених сіл («дністровської Атлантиди») у записах Івана Безручка, самобутність бессарабських Дідів з таланками (маланкарський образ) та багато іншого.

Цитувала лекторка також працю «Нариси Дністра» О. Афанасьєва-Чужбинського та його враження про Ломачинці, Нагоряни, Бузовицю, Хотин Чернівецької області. Дослідник по щирості зізнався, що залюблений у ці краї, тому це не просто записки туриста.

Ілюстрували лекцію килими Кельменеччини з приватної колекції етнолога Миколи Шкрібляка (як традиційні, так цілком сучасні), колекція гончарних виробів, а віртуальною мандрівкою став відеоролик про суху кладку в сучасному інтер’єрі. Авторка відео – методистка відділу дослідження та популяризації традиційної культури БЦКМ Альона Беженар.

Відтак розмова перейшла у русло обрядовості – «ритуальна поведінка» килима та верети у весільному та поминальному чинах (свідчення уродженки села Нагоряни Віри Китайгородської, використання чашми (кишми) у весільній обрядовості (цими свідченнями поділилася уродженка села Грозинці на Хотинщині Наталія Філяк), розповіла лекторка і про плювіальний обряд «ховання ляльки» (експедиційні матеріали з сіл Керстенці, Шебутинці).

Ми щиро раді, що тема спричинила жваве обговорення і запрошуємо читати наші дослідження на офіційному сайті Буковинського центру культури і мистецтва у рубриці «Традиційна культура».