Новини

Незалежні

ChernivetskaВони люблять свою країну, державні символи України для них мають надважливе значення, так вони виховують своїх дітей, так люблять, так живуть. І ні! Вони не хочуть виїжджати за кордон, шукаючи комфортного життя на всьому готовому. Вони вірять у свою країну і знають, що задля успіху потрібно важко працювати. І вони готові це робити, разом, у своїй рідній незалежній Україні. Вони – тридцятирічні українці, ровесники незалежності.

Молоді люди розповіли нам, чи відчувають себе вільними у незалежній демократичній державі, з якими проблемами зіштовхуються, про що мріють, дещо про особисте життя і, звичайно, чого бажають Україні та українцям з нагоди 30-ї річниці незалежності.

Вікторія Півторан – держслужбовиця, вважає себе оптимісткою, любить рідне місто та усе прекрасне. Вона каже, що щаслива жити у вільній країні, у якій можна думати, що хочеш, ніхто не забороняє ходити до церкви та не принижує за те, що ти спілкуєшся українською мовою.

«Я відчуваю, що живу у вільній країні. Незалежність країни – це незалежність кожного, коли ти відчуваєш повну свободу, можеш висловлювати свої думки, ходити куди ти хочеш і тебе нічого не обмежує.

Я чула історії батьків, бабусі, дідуся. Вони часто розповідали про те, як їм важко жилося у Радянському Союзі. Коли ти міг піти в магазин, мої батьки виросли у селі і спілкувалися лише українською, а продавчиня ніби тебе не розуміє, тому що ти українською спілкуєшся. Хоча вона знала українську. Вони розповідали, що дітям не дозволяли ходити до церкви, на Пасху, до прикладу, а якщо ти сходив до церкви, потім тебе вичитували у школі», - розповідає Вікторія.

Анастасія Кокоячук – журналістка, прессекретарка Чернівецької міської ради. Вона впевнена, що українське суспільство змінюється і люди у ньому стають вільнішими від упереджень та консервативних поглядів. Свою професію вона вважає однією з найцікавіших і розповідає про зміни у власному житті та житті країни.

«Зміни, які були у державі – це, по суті, якісь такі ж критичні моменти і в моєму житті. У 1991 році я народилася – розвалився Радянський Союз. 1998 рік – пішла до школи, у країні стався дефолт. У 2008-му я закінчила школу, а світ накрила світова економічна криза. У 2013 році я закінчила університет – почався Майдан. У 2014-му році я вийшла заміж і почалася війна. І, чесно, я боюся народжувати дітей», - каже Анастасія.

Ольга Гаджала-Одуденко – філологиня, матір чотирьох прекрасних синів, котрих виховує у любові до України. Вона ніколи не боялася народжувати дітей у своїй країні та не думала переїжджати за кордон. Вона вважає, що народилася в Україні невипадково і наш народ має надалі працювати заради демократичного розвитку та вільного суспільства, яке не засуджуватиме, а поважатиме вибір кожного.

«Не боялася народжувати жодну дитину і не боюся народжувати далі. Так, іноді бувають страхи за їхнє майбутнє, але я ніколи не хотіла виїхати за кордон, оскільки вважаю, що те, що ми тут народилися – це не просто так.

Потрібно змінювати підхід до виховання дітей. Я гостро це відчуваю, коли виїжджаю з чоловіком та чотирма дітьми. На нас дехто дивиться з захопленням, але частіше дивляться з осудом. Люди думають, що ми якісь сектанти, або батьки, що вийшли погуляти із садочком. Тобто люди не можуть зрозуміти, що може бути нормальна сім’я з чотирма дітьми», - ділиться своїми спостереженнями Ольга.

Юрій Савіцький – викладач історії, якого у дитинстві надихнули фільми про Індіану Джонса – археолога та шукача пригод. Він опанував професію історика та з наукової точки зору може говорити про різні етапи розвитку державності в Україні. Цікавиться періодом «Холодної війни» у світовій історії та детально вивчає питання Чорнобильської катастрофи. Юрій впевнений, що українці мають багато працювати для успіху своєї країни, а ще для цього потрібні здоровий глузд та удача.

«За деякими ознаками, Україна справді є незалежною демократичною країною, хоча, звісно, не без проблем: із прийняттям законів, у суспільному розвитку, корупція, якої ми ніяк не можемо позбутися. І це все виступає певним гальмом для нормального демократичного розвитку нашої країни. Однак, в цілому, можна сказати, що з більшості пострадянських країн Україна перебуває на досить вигідних позиціях у плані демократії», - вважає Юрій.

упражнения для пресса

Вкусные кулинарные рецепты

шаблоны joomla 2.5 бесплатно