Новини

Колядове дійство у витинанці Любові Косович

1 2(мистецька палітра онлайн етнопроєкту «Буковинське Різдво»)

Із творчого доробку (вибране десяте)

Любов Косович – буковинська художниця, ілюстраторка. Народилася 2 березня 1956 р. в с. Кореличі Перемишлянського району Львівської області. У 1971-1975 рр. навчалася у Вижницькому училищі прикладного мистецтва на відділі художньої вишивки. У 1975-1976 рр. працювала лаборантом на кафедрі живопису Львівського політехнічного інституту. У 1982 році закінчила Одеський педагогічний інститут ім. К. Ушинського (художньо-графічний факультет). З 1982 р. працює викладачем малюнку, живопису і композиції Вижницької художньої школи (з 2020 року – Мистецька школа Вижницької міської ради). Активна учасниця колективних, обласних і районних виставок. З 1995 р. і до нині працює художником-декоратором літературно-мистецького журналу для дітей України «Дзвіночок».

Талановита мисткиня Л. Косович створює ажурні твори у техніці вирізування. Свої паперові витинанки виконує у самобутній манері, де органічно поєдналися реальність, символіка та етнотрадиції буковинського краю з його обрядами, звичаями, святами, фольклором. Сюжетні композиції компонує з рослинним орнаментом: стебла з листочками, квітами, букети, зустрічаються й геометричні мотиви. Роботу створює в одному кольорі, переважно білому, для фону використовує найчастіше такі кольори: синій, блакитний, зелений, червоний.

 

 1 3 1 2   1 4

Я піду в далекі гори,

2010 рік

Ой колядо-колядочко,

2006 рік

Гуцулики,

2009 рік 

Про глибоке знання традицій свідчить витинанка «Ой колядо-колядочко», виконана у 2006-му році. Тут мисткиня поєднала ажурне витинання зі складеним, аплікаційним. У центрі композиції – хлопчик, який несе Вифлеємську зірку, по обидва боки від нього примикають двоє дівчат із дзвіночками у руках. Вони ходять від хати до хати, співають колядки, прославляють народження Христа. Діти одягнені в народні строї: хлопчик у сорочку, кожух, гачі, кучму, постоли з вовняними капцями; дівчата – сорочку, сардак, горбатку, хустку і також постоли – одяг наглядно підтверджує приналежність до Карпатського регіону. Стежину, по якій ідуть колядники імітує морозний візерунок із завитків, немов нагадує нам про холодну сувору зиму, ймовірну заметіль. У нижній частині станкового твору силуетно вирізані гостинці, які діти отримують від ґаздів за віншування: цукерки, яблука, горішки, печиво. На задньому плані за засніженими пагорбами видніються високі гори із хвойними деревами, створюють відчуття глибини простору. Усю площину погідного неба заповнює християнська восьмикутна зірка – головний атрибут різдвяно-колядницьких містерій.

Альона БЕЖЕНАР,

мистецтвознавиця, методистка БЦКМ