Новини

Промовисто про патріотизм: "Сьпіваник українських Січових Стрільців" (1918)

"Українські Сїчові Стрїльці зібралися в роцї 1914 і пішли в бурю світової війни, щоби дати доказ, що український нарід стремить до самостійного розвою і бажає рішати сам про свою долю" - саме такими словами звертається до читача упорядник "Сьпіваника українських Січових Стрільців" (Відень, 1918), оригінал котрої нещодавно поповнив нашу книгозбірню.

Книга потрапила до нас від унікальної родини - українського піаніста, композитора, педагога, Заслуженого діяча мистецтв України, володаря Золотої медалі ЮНЕСКО та звання «Золоте ім'я світової культури» Йосипа Ельгісера. "Сьпіваник" з колекції батька передала нам мистецтвознавиця, художниця, дизайнерка Вікторія Тучинська-Ельгісер, за що ми щиро вдячні.

 

Окрім тих пісень, що складені безпосередньо вояками-повстанцями, у книзі також вміщено кращі зразки української патріотичної лірики різних періодів (козацькі, рекрутські тощо). У свій час така книга була в певному розумінні небезпечною - не лише її читання, а і зберігання загрожувало засланням і смертю.

Не можливо не помітити принцип дієвого патріотизму, що проступає зі сторінок стрілецької антології: заклично-підбадьорливі настрої переважають над тужливими, а епіграфом слугує крилата фраза фундатора національної фізичної культури Івана Боберського "Не плачем, а мечем".