Ірина Кольберт – майстриня писанкарства, педагог,атестована Національною спілкою майстрів народного мистецтва України «народною майстринею» (2017).
Народилася мисткиня 6 березня 1978 року в місті Сторожинець. Упродовж 1993-1998 років навчалася у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Ю. Шкрібляка на відділі «Образотворче мистецтво та креслення». З 1998 року працює в Сторожинецькій художній школі викладачем рисунку, живопису, композиції та скульптури. У 2011 р. закінчила бакалаврат Вищого навчального закладу Інституту реклами і здобула кваліфікацію «Дизайнер». Далі продовжила навчання у Чернівецькому національному університеті імені Ю. Федьковича та здобула кваліфікацію «Художника декоративно-прикладного мистецтва, викладача».
Писанкарка Ірина Кольберт – активна учасниця колективних всеукраїнських виставок, що проводить Національна спілка майстрів народного мистецтва України, а також обласних та районних виставок, конкурсів і вебінарів. У 2020 році отримала диплом І ступеня на виставці-конкурсі «Слобожанські мотиви». Проводить майстер-класи з писанкарства для дітей та дорослих різних вікових категорій.
Мистецтвом традиційного розпису писанки захопилася ще з раннього дитинства, любов до цього виду мистецтва прищепили їй прабабуся Марія Іллівна Ковцун та мати Фрузіна Іванівна Ламник, які також є писанкарками. Під час майстер-класу з писанкарства від української майстрині Оксани Білоус навчилася розписувати воском дерев’яні писанки. З 2007 року написала понад 5000 тисяч орнаментованих яєць, у 2020 році – близько 250.
Творчий доробок народної майстрині складають писанки, виконанні у традиційному буковинському стилі, етномодернові та сучасні. Пише на курячих, качиних і гусячих яйцях, дерев’яних в техніці воскового розпису, по білому, травлення та комбінованою технікою.
![]() |
![]() |
![]() |
Великодня | Вербова гілочка | Дерево життя |
![]() |
![]() |
![]() |
Зірка | Хрест | Зірка |
![]() |
![]() |
![]() |
Хрест і Безкінечник | Хрест | Церква |
Мініатюрні мистецькі твори вражають різноманітністю та складністю композиційного поділу, витонченістю розпису, багатством знаків символічного письма, їхньою своєрідною стилізацією та палітрою кольорів. Найуживаніші символи: «хрест», «сонце», «зірка», «ружа», «безконечник», «церква», «вербова гілочка», «дерево життя», «дубові листочки», «сосонка», «засіяне поле», «пташка» тощо.
Альона БЕЖЕНАР,
мистецтвознавиця, методистка БЦКМ