Короткі підсумки дослідницького проєкту «Спадщина» Буковинського центру культури і мистецтва за період січень-липень 2021 року
- Категорія: Інше
(стислий календарний поіменний перелік основної роботи)
Півріччя – це мало і багато: з одного боку здається, що все перелічене відбувалося порівняно недавно. А з іншого боку розуміємо, що саме результати є показниками роботи та її ефективності. Тому ми вирішили максимально стисло представити Вашій увазі поіменні підсумки роботи тих, хто творять дослідницький проект «Спадщина» таким, як він є.
Науковим керівником проекту є очільник Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.
Кураторкою і однією з головних авторів – письменниця та науковиця, співробітниця нашої установи Іванна Стефʼюк.
Технічним редактором, більд-редактором проекту є Микола Глібіщук.
Автори публікацій: Іванна Стефʼюк, Ольга Меленчук, Альона Беженар та Світлана Проданчук.
Детальніше...
Етнографічна студія.
Хустка – один із тих елементів традиційного одягу українців, що викликає чи не найбільше уваги, і як наслідок – суперечок. Яка вона – автентична хустка? І чи автентична вона, якщо бабусі носили привозні «американські» хустки фабричного виробництва? А чи знаєте ви, що до вироблення «американських» хусток насправді Америка мала дуже віддалений стосунок? І що хустки бувають не лише фабричні, але і вишиті, вибійчані?
Детальніше...
Pro:читати. №12
Книга Степана Костишина "Мелодії старої фісгармонії" відводить у знаковий світ на межі століть, де мамин цвібак смакує особливо, а фісгармонія вміє говорити. Все, що би ви хотіли знати про ремесла, толоки, традиції затишку - все в цій книзі. Автор, оглянувшись на практично дев'ять десятків літ позаду, глибоко і розмірено думає.. Думає разом з читачем.
Детальніше...
(гіпотеза)
Мабуть, важко знайти людину, яка не чула легенду про цвіт папороті. Проте біологія та здоровий глузд кажуть нам, що щитник чоловічий (папороть) – спороносна рослина, а отже – не цвіте в принципі.
Але звідкись же взявся наскрізний фольклорно-міфологічний сюжет… Одна з папоротеподібних рослин з родини вужачкові – гронянка півмісяцева – направду таки дуже подібна на паросток звичного нам папоротника. Більше того – вона вважається фітоіндикатором покладів ауруму, а іншими словами – росте там, де «відчуває» залягання дрібних піщинок золота. Тобто – про золото на місці, де виросла гронянка – це дуже схоже на правду, щоправда золото там не у вигляді злитків.
Її похідні спорові утворення дуже нагадують жовтий цвіт. Тож цілком гіпотетично, люди, які бачили в купальську пору «цвітіння» гронянки, сплутали її з папороттю.
Детальніше...
Етнографічна студія.
На перший погляд, між дідухом, йорданською квіткою і весільним вінком - нічого спільного. Але уся глибина традиції часто найкраще реалізується саме у дискурсі. Пропонуємо вам разом з нами подумати над тим, що таке квітка у традиції. А головне - для чого?
Детальніше...